Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/75

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Погода була зимна але суха, дороги замерзлі і це облегчувало похід. Деякі труднощі в поході мали лише обози й артилєрія через те, що коні через брак острих штолів не могли бути остро ковані. Також з пашею для коней не було добре. Поза сіном і соломою не діставали коні за ввесь час походу ніякого твердого корму. Ця обставина а також брак стаєн і злий догляд коней підчас маршів причинилися до того, що дуже багато коней упало, а майже 90% дістало пархи.

Коли ми дійшли до стації Веселий Кут, передали мені там телєґраму від ґенерала Ціріца, в якій він взивав мене, щоб я чекав на нього на цій стації. Він саме був в Одесі, щоб пертрактувати з ґен. Шілінґом про нашу дальшу долю. Большевики дійшли були в тому часі вже до Буга і навіть перейшли його. Коли ґен. Ціріц, вертаючися з Одеси, зупинився на стації Веселий Кут, всів я до його потягу і товаришив йому до Крижополя, тодішнього місця постою Начальної Команди. Подорозі інформував він мене про висліди своїх переговорів з ґен. Шілінґом. Його звіт розторощив мене. Що з Денікіном було чимраз гірше, це я знав, але що він стоїть перед упадком, це мене заскочило. Підчас мого походу на полудне одержав я лише скупі відомости про події на денікінськім фронті, тому я був заскочений такою фатальною вісткою.

З ґен. Ціріцом, який був моїм товаришем з військової школи і якого я стрінув пізніше в 1914 р. як шефа ґенерального штабу дивізії т. зв. Edelweisdivision — лучили мене крім службових також приятельські звязки, тому він сказав мені все щиро і чесно, нічого не промовчуючи і не затаюючи. Він заявив мені, що на його думку і згідно з його особистими поміченнями розвал Денікінців неминучий і припечатаний та що їх повна ліквідація це тільки питання тижнів. Зайшло вже так да-