Сторінка:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Погода була зимна але суха, дороги замерзлі і це облегчувало похід. Деякі труднощі в поході мали лише обози й артилерія через те, що коні через брак острих штолів не могли бути остро ковані. Також з пашею для коней не було добре. Поза сіном і соломою не діставали коні за ввесь час походу ніякого твердого корму. Ця обставина а також брак стаєн і злий догляд коней підчас маршів причинилися до того, що дуже багато коней упало, а майже 90% дістало пархи.

Коли ми дійшли до стадії Веселий Кут, передали мені там телєґраму від Генерала Ціріда, в якій він взивав мене, щоб я чекав на нього на дій стадії. Він саме був в Одесі, щоб пертрактувати з ґен. Шілінґом про нашу дальшу долю. Большевики дійшли були в тому часі вже до Буга і навіть перейшли його. Коли ґен. Цірід, вертаючися з Одеси, зупинився на стадії Веселий Кут, всів я до його потягу і товаришив йому до Крижополя, тодішнього місця постою Начальної Команди. Подорозі інформував він мене про висліди своїх переговорів з ґен. Шілінґом. Його звіт розторощив мене. Що з Денікіном було чимраз гірше, де я знав, але що він стоїть перед упадком, де мене заскочило. Підчас мого походу, на полуднє одержав я лише скупі відомости про події на денікінськім фронті, тому я був заскочений такою фатальною вісткою.

З ґен. Цірідом, який був моїм товаришем з військової школи і якого я стрінув пізніше в 1914 р. як шефа генерального штабу дивізії т. зв. Edelweisdivision — лучили мене крім службових також приятельські звязки, тому він сказав мені все щиро і чесно, нічого не промовчуючи і не затаюючи. Він заявив мені, що на його думку і згідно з його особистими поміченнями розвал Денікіндів неминучий і припечатаний та що їх повна ліквідадія де тільки питання тижнів. Зайшло вже так да-