виявив також, що частина селян вірила ще в те, що Дума дасть їм волю й землю; а в тім кадетам уже переставали вірити, вірили тільки ще трудовій групі Думи, що її вимоги про землю частина селянства постановила підтримувати всіма засобами, як тільки ці вимоги буде поставлено. Дані, що є в нашім розпорядженні, свідчать про значну революційну діяльність Селянської Спілки на Поділлі. Що ж до діяльности з'їздів, то як видко з матеріялів (Обіжник Департ. Поліції губернаторам од 1. вересня 1906. р. ч. 15763) одним із найцікавіших на Поділлі був „Подільський делегатський районовий з'їзд Всерос. Селянської Спілки“, що відбувся 21. серпня 1906. р. в м. Кам'янці (себ-то після делегатського з'їзду Спілки).
На Кам'янецькому з'їзді між иншим вироблено було для низки питань такі резолюції:
„В питанні тактики моменту з'їзд пропонує всім робітникам безупинно з'ясовувати селянству, що уряд держиться тільки-но силою народніх грошей та взятих од народу таки салдатів; уряд неминучо повинен повалитися, як що селянство, непохитно та одностайно зорганізувавшися, відмовиться по всіх усюдах платити державі гроші та давати салдат, а відмову свою підтримає збройною силою“.
„Що до питання конфіскації державних сум, то з'їзд висловився позитивно“.
„В питанні про газету пропонується всім робітникам спілки ввійти в редакції провінціяльних газет, щоб наблизити напрям цих газет до Всер. Сел. Спілки“.
„В питанні про ходаків: а) з'їзд пропонує повітовим бюрам скликати найсвідоміших селян до міста, щоб як найскоріше виробити з них ходаків; б) з'їзд доручає Головному бюрові надіслати багато ходаків із Саратівської губерні“.
„В питанні про техніку друкування та пашпортову справу резолюція з'їзду не підлягає оголошенню“.
„В питанні про звязок із учительською та залізнично-робітничою Спілками рекомендується: а) всім робітникам проходити в учительські з'їзди та втягувати вчителів у члени Всер. Селян. Спілки. Окремі вчительські спілки намагатися втягувати до Всер. Учит. Спілки, щоб лекше звязати їх із Всерос. Сел. Спілкою; б) а також провадити по змозі жвавішу працю по лініях залізниць, утворювати відділи Всерос. Спілки залізничників, а потім втягувати залізничників у члени Всерос. Селянськ. Спілки“.
„В питанні про бойові дружини: пропонується нагальна організація бойових дружин через волосні та сільські комітети , а де їх нема, через повітові бюра; рекомендується приймати до дружин лише надійніших тверезих селян; питання про прийом до дружин кращих пропогандистів та ходаків передати на обміркування самих селян. Завідування дружинами доручити повітовому бюрові. Резолюція в питанні про озброєння бойових дружин, про учбу їх, про активне виступання, про засоби впливу на зрадників — оголошенню не підлягає“.
Отже наведені резолюції показують, що Подільський відділ Спілки був цілком революційна організація, з рішучою тактикою, дарма що з невеликим іще досвідом боротьби за здійснення своїх завдань. Тому-то недивно, що на Спілки валилися озвірілі утиски представників тодішнього уряду.
