Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/103

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

готові, пофарбовані рослинними фарбами й вкрашені візерунками, виглядають вони як лінолеум, коли б лінолеум мало шовковий полиск.

Коли ми розмовляємо з торговцем про батьківщину, я раз-у-раз споглядаю на його гачкуватий хрест, цей симбол чистоти німецької раси, і трішки дивно мені. Потім мушу зайти в світлицю, щоб випити кружку пива, і тут я знову бачу ті самі прикраси з великих гачкуватих хрестів, не лише з кайзерських портретів та кайзерських прапорів.

І дружина цього передового борця за чистоту рас теж у кімнаті. Вона трішки в тілі, носить хвартух — лавалава; колір її лиця оливково-зелений, що переходить в ясно-жовтий, бо справді вона не звичайна собі каначка, але має дещо хінської крови. Семеро дітей теж тут. Усі хлопці в галстухах з маленькими гачкуватими хрестами, тими грізними симболами рішучої чистоти раси.

 

 

Мені трішки смішно, коли я вертаюся в авто до Соолевао; він запитує, чому я сміюсь, але я йому цього не пояснюю.

В найближчому селі бачу знову німецьке прізвище над маленькою крамничкою, де можна дістати яскраву тканину, залізний крам, цукерки, гумові м'ячі, лімонад у пляш-