Сторінка:Арнольд Гельріґель. Тисяча і один острів. 1929.pdf/108

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

цій і майстерною простотою його архітектури. Власне кажучи, будинок складається лише з трьох міцних високих стовпів, що стоять на середині й підпирають дах; але той дах, у формі великої, на половину розрізаної дині, чудесний. З акуратно вирізаних з хлібного дерева кроков збито своєрідну клітку, а її ребра оплетено тоненькою ліскою з тростини і цю ліску своєю чергою старанно пошито довгим сухим листям цукрової тростини; стріху добре примоцьовано до снасти жилками з кокосового листя. Усе це дає гарний, непромакальний, проте добре провітрюваний дах. Там, де треба було б сподіватися стін, тільки слабенькі тахлі; але на них можна опустити солом'яні цинівки мов жалюзі і вітряну сторону захистити від гострого вітру. Ввечері ввесь будинок зачиняється, а, крім цього, для кожного окремого мешканця розпинається спальний намет.

Помалу наповняється будинок чоловіками й жінками. Насамперед приходить Соолеваова жінка. Вона має німецьке ім'я — Кайселіна, цеб-то Кайзерін (Імператриця). Навколо її шиї товста гірлянда й квіти у волоссі. За нею сходиться ціле село. Люди мовчки сідають на почіпки або стоять, сказавши ввічливо — „талофа“. Усі вліплюють очі в мене, трішки заклопотано, але молодь

111