гою рід Крістчерч до Акароа. Крістчерч лежить на великій рівнині, недалеко від моря, а Акароа над величним фіордом, що врізується в гористий півострів. Мені вихваляли красу цієї гірської дороги, що нею доводиться їхати до Акароа, мені вихваляли чарівний вид на зубчастий скелястий берег океану, милу зелень лугів, де нема жодної деревини, і особливу красу малого портового міста Акароа, що його заснували не англійці, а французи, та що завдяки своїм буйним овочевим садам скидається на норманське місто.
Я сторгувався з шофером Джімом про ціну; ціна була солідна, і Джім уперто стояв на свому, енергійно обстоюючи інтереси підприємця, свого хазяїна. Але коли я, зідхнувши, погодився, здавалось, що всякі комерційні взаємини між нами скінчилися. Той юнак, що весело піднявся на шоферське місце поруч мене, не міг би инакше поводитися, коли б він мене, свого старого приятеля запросив скористати вкупі з ним з його приватного авто. Хоч, з одного боку, потрібна була певна увага до мене, як до старшого й до чужинця, зате, з другого боку, цьому молодому шоферові (на його думку) давало певну соціяльну перевагу те, що він був брит, а хоча б новозеляндець. Навіть моя професія була невідома, отже й трішки підозріла, коли тим часом
