Ця сторінка вичитана
ському бардові, цьому сліпому гаку-меле, що співав мені про вчинки Мауї в гірській долині Нууану, на дорозі до пересмику Палі, пошліть йому смерть раніш, ніж довідається він про цю правду, що на протязі всього цього століття білої людини на Гаваї жорстокість її та облуда, її філантропія й релігійність, її гігієна й електромотори й Фордові авто — що все це хоч і винищило цей милий, гарний народ, проте не заклало держави білої людини, не дало майбутнього нащадкам її в цім раю на Тихому океані, де, мабуть, відограватиметься один з найближчих актів людської драми, але не перед судилищем переможних білих богів.
23
