прийшли раніш, ми наплели б вам багато вінків…
Я даю їй маленьке автоматичне віяльце, і якийсь час вона бавиться ним, мов дитина на радощах. Потім передає вона свою іграшку служниці, яка присідає перед нею, щоб прийняти її віяльце…
Гостиниця, де я маю спати, це велетенський будинок, і широкий, і високий, і порожній, мов ангар. Він стоїть на насипнім горбку над просторим охайним майданом, що заріс зеленою травою, як майдан навколо церкви в якому-небудь англійському селі, і править заразом за місце гри в крокет. Напроти гостиниці — церква, поганенька, дерев'яна, кострубата, під кучерявим залізним дахом. На однім горбку стоїть хата веслеянського[1] місіонера. Це єдиний білий, що може мешкати на Мбау, бо хоч і багато европейців та азіятських плантаційних кулі на всіх инших фіджійських островах, але на малому королівському острові Мбау надано право мешкати лише стародавньому родові вождів, що мають берегти родові традиції. Мбау — це фіджійський Версаль чи, краще, фіджійський Потсдам. В цих гарних будинках, де так вільно дихається, серед маленьких садків можуть мешкати тільки вожді й їхні жінки та їхні слуги. На цьому острові
2 Тисяча і один острів
- ↑ Секта методистів або веслеян, що її заснував англійський теолог — проповідник Джон Весселі (1703–1791).
