королівської родини, до неї належав цілий острів, власне це була несправедливість, що вона мешкала тут, у цьому маленькому будинку; доктор це розумів. Але певні обставини…
Лист де-далі заплутувався й нарешті раптом став якийсь пристрасний. Докторові теж набридло вже жити на Фіджі, тут містер Бер може йому сміло вірити. Оглядати плювальниці, чи що? Ради бога, чи не знає містер Бер чого-небудь для нього, адже він впливова людина в Америці, чи не знає він якого вільного місця, якої-небудь можливости? Звичайно, він, доктор, завжди радо посилатиме частину свого заробітку Алісі, для дітей; вони повинні виховуватися, як маленькі леді…
Я глянув на містера Бера, коли він мені прочитав цього листа.
— Він хоче цю бідну істоту покинути! — сказав я. Бер кивнув головою.
Того самого дня прийшов доктор знову до нас, зараз з полудня, саме в той час, коли йому треба було б робити свій інспекційний обхід. Мене, що не належав до сталевого тресту, залишив він ліворуч, а сам розмовляв з Бером довго й гаряче. Я сидів на другому боці веранди в плетеному кріслі, закуривши манілу, і придивлявся час од часу до смілої жовни, що прискакала з саду аж до
63
