Минає уже осьмий рік, як появив ся між нашими видавництвами „Лїтературно-Науковий Вістник“, який своїм змістом виходить далеко висше поза границі звичайного журнала, призначеного для заспокоєня „сїмейних лїтературних потреб“, своїм змістом сягає глибше в духове лїтературне житє, а закроєними рамами своїх інтенцій ще довго давати ме поле, де буде ґрупувати ся продукт наших національних лїтературних і науково-публїцистичних змагань. Велика його вартість лежить у тім, що познайомлює нашу інтелїґентну суспільність із одного боку з лїтературною творчістю українських письменників, а з другого боку з духовою творчістю сьвітових письменників. Уже осьмий рік стоїть наша суспільність у звязи з рідним духовим сьвітом і з духовим сьвітом иньших культурних народів.
За той час показала ся — можна сказати — нагляча потреба поставити орґан, де міг би концентрувати ся другий бік духового житя, як нашого українського, так i всесьвітного, а то: творчість музична і творчість із обсягу плястичних штук.
Отсю велику і разячу прогалину треба було вже давно виповнити та допомогти нашій суспільности вийти з духової парафіянщини і в тім напрямі. В тій то ціли приступила видавнича спілка, зложена при „Союзї сыпівацьких товариств у Львові" до видаваня „Артистичого Вістника“, місячника посьвяченого музиці і плястичним штукам.
Сей факт, шо наша суспільність, бодай в части, досить живо інтересує ся артистичним сьвітом, чого доказом от хочби заінтересованє чужими, головно нїмецькими ілюстрованими журналами, впевняє нас, що кождий сьвідомий, інтелїґентний Українець живо відчує потребу періодичної часописи, котра займала би ся справами штуки, а то: музики, драматичної штуки, малярства, різьбарства і з ними споріднених галузий знаня й умілостий, та про них інформувала ширший загал. Тому то приступаємо до видаваня „Артистичного Вістника, посьвяченого головно музиці i плястичним штукам. Журнал стає про те — на наш погляд — пожаданим орґаном усїх інтелїґентних Українцїв, усїх українських товариств музичних і товариств для плеканя штук плястичних, усїх артистів музиків, композиторів, драматичних артистів, усїх малярів, різьбарів і артистичних сницерів, усїх любителїв штуки, коротко — всїх, кого хоч крихітку обходить сучасний рух в артистичнім сьвітї, та хто хоче про всякі нові здобутки та течії на полї артистичної творчости людського духа інформувати ся.
Редакція буде старати ся. щоб журнал був посередним орґаном „Союза сьпівацьких і музичних Товариств“, став звязею між сьпівацькими і музичними товариствами і поодинокими музиками і композиторами, та щоб розвивав і піддержував дружність між усїми боянськими товариствами, заохочував до зносин між собою та був живчиком дїяльности і статистичного стану як союза, так і всїх поодиноких „Боянів“ — щоб був головним огнивом у розвою нашої музики.
В тій цїли буде редакція „Артистичного Вістника“ поміщувати поучаючі i приступно оброблені фахові статї з обсягу музики, театру, малярства, різьбарства і артистичного промислу, звертаючи спеціяльну увагу на галузи штуки, плекані на території України. Читач знайде в журналі рецензії давних і новійших музичних творів, рецензії з концертів та рецензії при нагодї появ творів плястичних штук, як і житеписи своїх і чужих дїячів на полї штук красних. Взагалї: нотуючи теперішне і витягаючи на сьвітло давнину, буде редакція подавати матеріял до історії української штуки.
Царина лїтератури усюди культивована, у нас до тепер майже цїлковито занедбана, а то: театральна критика і критика концертова, знайде у нас спеціяльне узгляднене, щоб відповідними фаховими, пристунно написаними статями вплинути на видосконалене нашої театральної трупи і на виробленє та поглубленє артистичного смаку у нашої театральної і концертової публики. В тій цїли буде Редакція поміщувати принагідно статї знавцїв музики і драматичної штуки. Для доброго перегляду і прозорости буле наш місячник подїлений на два віддїли: перший віддїя обіймати ме статї, що будуть відносити ся до музики і драматичиої штуки, другий статї з царини плястичних штук.
До сеї цїли змагати ме редакція „Артистичного Вістника“ поважаючи усе то давне, а добре і гарне, витаючи з радістю все, що нове a гідне, зоб його піднести і показати шириному загалови, але й пятнуючи безпощадно критичним методом усе, що стоїть у дорозї до духового розвою нашої нацїї, все, що стоїть опором на дорозї до той високости, де горить огонь чистої великої штуки, великих духових інтересів.
РЕДАКЦИЯ.
