дорожки, я учепив ся з заду візка. Є се штука, котру повинен посїдати кождий полїціянт. Тодї рушилисьмов дорогу і не задержалисьмо ся аж під вказаною адресою. Зіскочив я, заким доїхалисьмо на місце і з найобоятнійшою міною в сьвітї пішов по хіднику. Дорожка стала, візник зійшов з кізла, отворив дверцята і стояв хвилю, вижидаючи. Але… нїхто не висїдав. Коли я підійшов до дорожки, візник, вистрашений, стремів в ній до половини, навіть перевертав подушки сиджень і сипав добірними проклонами, яких я іще не чув. Пасажирка зникла, пропала як камінь у воду і здаєть ся менї, що богато часу мине, заким візник відбере свою заплату. Засягнувши відомости під ч. 13. довідалисьмося, що сей дім належить до маючого гандляра паперу, що називаєть ся Kieswiek і що нїхто там не знав прізвіща Sawyer, анї Dennis.
— Алеж мій добродїю — закликав я здивований — хиба не вмовите в мене, що та криваюча баба була в силі висїсти з дорожки в бігу і то так, що анї ви, анї візник не завважали!
— Най чорти пірвуть таку стару бабу! — сказав — Шерльок-Гольмс з гордостю. — То з нас старі баби, що так далисьмо ся підійти! Мусїв се бути молодий хлопець, незвичайно сильний, а до того дуже добрий актор. Се його перебранє було знамените. Він очевидно бачив, що я слїджу його і ужив такого викруту, щоби мені висмикнути ся. Показуєть ся з сего, що чоловік, котрого шукаємо, не є так самітний, як ми припускали, але має також приятелїв, котрі є готові наразити ся для него. Доктор, ви цїлком вичерпані, видко се по вас. Послухайте моєї ради і положім ся спати.
Я був справдї дуже утомлений, тому не спротивляв ся. Оставив Гольмса, сидячого коло печи, в котрій
