зі собою безперечно якусь звязь. Лиш тїшив мене сей Lestrade, що пустив ся хибним слїдом. Побоюю ся, що він не богато довідаєть ся. Але, а се що? там до лиха! таж він сам у власній особі!
Дїйсно, в тій хвилї увійшов до кімнати Lestrade, але позбавлений тої певности себе, яка цїхувала його обходженє і одїж. Лице мав змінене, перестрашене, одїж невичищена, занедбана. Видко прийшов з заміром засягнути ради Шерльок-Гольмса, але коли побачив товариша, змішав ся і нахмурив ся. Стояв на серединї кімнати, обертаючи нервовим рухом капелюх і не знаючи що зробити.
— Справдї нечуваний случай — сказав вкінци — справа цїлком незрозуміла.
— А! так думаєте добродїю Lestrade? — закликав триумфуючо Ґреґсон. — Я був певний, що ви дійдете до тої конклюзії. Чи відшукалисьте вже раз секретаря д. Йосифа Станґерсона?
— Сей секретар, сей д. Йосиф Станґерсон — відмовив поважно Lestrade — зістав убитий нинї, около шестої рано в готели Hellidaya.
Новина, якою повитав нас Lestrade, була така важна і несподївана, що всї три остовпілисьмо. Ґреґсон зірвав ся з крісла і виняв решту whiskey з водою, а я дивив ся на Шерльок-Гольмса, що сидїв з затисненими устами і поморщеними бровами.
