Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/17

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

— Докази! — нарешті згадав я. — Ви обіцяли дати докази.

Менні витяг з кишені пляшку з якоюсь металічною рідиною, що нагадувала живе срібло. Але — дивна річ! — ця рідина, займаючи не більш третини пляшки, лежала не на денці її, а вгорі — біля горла і в самому горлі, аж до

Менні випустив пляшку з рук і вона лишилася в повітрю (стор. 12).

пробки. Менні повернув пляшку денцем до гори і рідина потекла до денця, себ то просто вгору. Менні випустив пляшку з рук і вона лишилася в повітрю. Цьому важко було поняти віри, але ж не можна було його ні збити, ні заперечити.

— Пляшка ця — звичайнісіньке шкло, налито ж у неї рідини, котру тіла соняшної системи відштовхують, — пояснив Менні. — Рідини налито як раз стільки, щоб вона врівноважувала пляшку; отже, всю сукупність позбавлено ваги. Чисто так само робимо ми й свої летючі аппарати: ми виготовляємо їх зо звичайних матеріялів, лише в середині містимо резервуара, куди наливаємо потрібну кількість «матерії негативного типу».