Сторінка:А. Богданов. Червона зоря. 1922.pdf/46

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

За цими словами Енно холод етерних пустель наче б ускочив і до мого серця. Я чітко уявив собі наш манесенький світлий острівець серед безмежного мертвого океану. Жадної підпори, блискавично хуткий рух, чорна безодня навкруги… Енно схопив мій настрій.

— Менні дуже гарний стерничий, — зауважив він, — а Стерні не помилиться. Смерть же… ви її певне бачили вже поблиз себе… вона ж — лише смерть… та й годі.

Дуже швидко настав час, коли мені довелося пригадати ці слова в боротьбі з лютим душевним болем.

Хемік Лєтта притягав мене до себе не лишень тією лагідною й чутливою вдачею, за яку оповідав мені Нетті, а й своїм великим знанням у найбільш цікавому для мене питанню науки — саме — про будову матерії. Один лише Менні мав ще більшу компетенцію в цьому питанні, але я силкувався яко мога рідче звертатися до нього, розуміючи, що його час — надто дорогої ціни для інтересів науки й експедиції, щоб я мав право одривати його від його роботи. Доброзичливий же дідок Лєтта так неймовірно терпляче ставився до мого неуцтва, так охоче і навіть із задоволенням поясняв мені саму азбуку предмета, що з ним я почував себе цілком вільно.

Лєтта став читати мені цілий курс теорії будови матерії, ілюструючи його низкою спроб роскладу елєментів та їх синтезу. Багато з дотичних сюди спроб він мусив, однак, пропускати, обмежуючись лишень описом їх на словах, — саме ті, де реакції мають особливо бурхливий характер і або неминуче мають форму вибуху, або ж можуть її придбати.

Якось одного разу на лєкцію до лябораторії завітав Менні. Лєтта закінчував опис дуже цікавого експеримента і лаштувався приступити до його переведення в натурі.

— Стережіться, — сказав йому Менні. — Я пригадую, що у мене ця спроба завершилася раз дуже кепсько; досить наймізернішої домішки чогось стороннього до матерії, котру роскладуєте, щоб найслабший елєктричний розряд викликав її вибух, коли ви станете її гріти.

Лєтта хотів уже відмовитись од спроби, але Менні, незмінно уважний і прихильний до мене, сам став йому