і росправу робили по правді, не кривдили й не утісняли подачками. Правительство дозволило. Таке же прохання подали Харьківці й за третього воєводу Салова, на котрого подали скаргу великороссійські служилі люди. Харьківський воєвода Офросимов скаржився на харьківців, також як і Селифонтов. Він писав про харьківців, що вони свавольні — живуть з лінощів по хуторах та пасіках. Але вони там хазяйнували і мусили хозяйнувати, щоб було з чого одправляти війскову службу. А на пасіках українських поселенців грабували да убивали великоросійскі служилі люди, і їм не давали справедливої кари приказці. Так харьківській атаман Лаврінов привіз у Білгород п’ятьох побитих пасішників і приніс скаргу Білгородському воєводі кн. Ромодановському. Пасіки були пограбовані, а пасішники побиті. Було назначено слідство. По Соборному Уложенію двоє душогубів було повішено на шибениці у Харькові — се була перша судна кара на горло у Харькові, иньших розбишак зослано у Валки. Ті станичники, котрих було зослано у Валки, довели потім, що їх посилали грабувати українських пасішників Білгородський дьяк (себ-то секретар Білгородського воєводи) та под’ячий; сей под’ячий, записуючи у слідстві при воєводі і дьякові показання сьвідків, проминав те, що було неприємно для нього і дьяка. Що се обвинувачення суддів було справедливо, видко з того, що воєвод швидко було усунуто з посади.
Утиски воєвод та приказних ми бачимо й у Острогожському полку. Полковник і старшина Острогожського полка подали у 1668 р. цареві скаргу на утиски таможенних голов: вийшов указ, під пострахом жорстокої кари й пені, ніяким побитом над міру мита не брати, але через 10 років знову увесь полк скаржився на сих же таможенних голов і про те ж таки мито. Острогожщанам видана була грамота, але і ій приказні віри не няли. Великі утиски робили козакам й Острогожські воєводи. У 1680 році усі полчане скаржилися на свого воєводу, що він поставив при гирлі річки Тихої Сосни й Донця калавур, котрий брав великі гроші з приїзжих для торгу людей, через що зменьшилися їх великі торги; їм ні зчого було тепер служити службу і вони прохали, щоб сим каравулом і пропуском людей з Дону відав їх полковник. І на се прохання царь зглянувся. У 1686 році мешканці городів Острогожського полка скаржилися на свого воєводу, що він забороняв їм шинкувати й торгувати у Острогожську, прислав служилих людей і вони кіями проганяли їх з базару: поставили по базару столи, і почали шинкувати голови з шинкарями. І се він зробив ради хабарів. І їх було послано у Полатов і Цареборисів на тяжкі роботи; вернувшися звідтіль, вони хотіли
