у підпомошники і число їх зменьшилося. А ми бажаємо, писала цариця, наших вірноподданних од сих безпорядків захистити і непорядки скасувати і привести усе у порядок. Гвардії подполковнику кн. Шаховскому доручено було виробити таку реформу, щоб зберегти інтереси уряду і слобожан. Кн. Шаховський приїхав у слободську Україну, оселився у Сумах і завів там „Комиссію учрежденія Слободських полков“, членами котрої були два гвардейских штаб офицера а Слободських полковників звали туди рідко й то з дорадчим голосом. Комісія утворила реформи, котрі були конфірмовані царицею: старинне право займанщини земель було скасовано, але занятими досі землями було дозволено володіти і передавати у спадок, хочаб на них і не було кріпостних актів; комплект козаків визначено у 4200 чоловік — у Охтирському полку, 1000 чол., у остатніх по 800 чол. Їз їх дітей та свояків комплектовалися реєстрові козаки (було їх 22000 чол.). Вони ж повинні були вносити по 10 коп. з душі на козаків. Козацькі підсусідки і підпомошники — їх було 86000 чол. — поділені були на двори по 50 чол. у кожному, і платили кожний двір по 1 порції і по 2 рації, а як грішми, то по 18 коп. з душі, а деякіх отчислили до старшин на їх партикулярні роботи. Полковники, котрих тепер перевернули у премьер-майорів, получили по 15 дворів підпомошників, обозні по 7, судії по 6 і 7. З усіх записанних у переписі Хрущова велено було збірати по 21 коп. у казну. Центральний уряд видавав укази, щоб населенню не було ніяких тяжарів у зборах, а збори на консістентів збільшилися, розвелося без числа хабарників, хапуг і нікому було ні зарадити сій кривді, ні навіть осьвідомити про неї центральний уряд, бо Петербург покладався тільки на кн. Шаховскаго та на його канцелярію, а вони — сі чужинці у країні — робили, що хтіли. Свідоцтво про се дав здається той самий Лесевіцький, котрого зроблено було бригадіром слободських полків при кн. Шаховському. Од тяжких одбутків слобожане тисячами росходилися, утікали на Дон сьвіт за очи. Боячися, що країна обезлюдіє, правительство видавало укази, щоб шукати в губерніях і провинціях біглих з слободських полків, козаків і посполітих людей, з жінками й дітьми, повертати їх на колишні оселі на подводах і на кошт тіх, хто їх приняв. Тут вже ми бачимо заборону вільного виходу слобожанам за межу Слобожанщини. Але уся реформа цариці Анни була скасована її наступнецею царицею Лизаветою, котра взагалі була проти Анни, а окрім того була прихильна до українців через Гр. Розумовського. На коронацію Лизавети у Москву приїхали усі слободськи полковники з своїм бригадиром і представниками од кожного полка. Вони подали через
