Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/119

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тих за се жерстоко карати і обібравши із слободи висилати; а як в слободі являться великоросійські біглі люди, або хоча і з українців, але злодії, за таких усією слободою платити штраф. Слободу сю найменувати Олексієвською“. Сей призивний лист дуже цікавий, бо на таких бильш-менш умовинах заселялися, очевисто, усі тодішні панські слободи. Відзначимо в ньому те, що сказано про три урочні літа і про дальший легкий чинш, як і в иньших слободах і про свій власний суд і обіцянку, що панщини й потім не буде. Тараканів хотів поселити велику слободу, а що вона повинна була стати на дикому полю, він замірився збудовати там кріпость. Одначе слобода недовго істнувала, бо Валуйський приказний Селіванов нарізав землі Тараканову  по 3000 четвертей у всіх трьох змінах без указу“ за що його одшмагали канчуками й зіслали з земейством у Оренбург. Слободу скасовано, а підданних роспущено. Той же Тараканів здобув собі якось землю у стрільців міста Усерда, заснував слобідку Миколаєвську і, знаючи, що козаків і підпомошників у підданстві мати не можливо, скупив землі козаків і підпомошників деревні на Гридякіному колодязю (40 дворів), вигнав селян, а потім на їх землі і порожні подвірья викликав переселенців — українців, котрі й жили у підданстві за його сином і володіли сією козацькою землею; козаки ж мусили розійтися по усіх усюдах, а частиною в Бірюч (Острогожського полка). Бірючинських козаків він примусив силоміць поступитися сими землями і дати йому на них лист. Земля лишилася за ним, а потім перейшла і до його сина. Окрім Тараканова багато ще й иньших великоросійських офицерів та поміщиків оселили собі слободи на землях, котрі були нарізані козацьким товариствам. Сі землі були здобуті ріжними способами — спадщиною, куплею, проміном, грабунком. На сьому питанню ми спинимося далі в розділі про володіння землею.

Тепер же на зразок приведемо реєстр поміщиків державців Харьківського полка за 1722 рік: за Харьковським полковником Квіткою було 171 подвірья і 986 душ підданних, за полковим судією Квіткою 117 і 479, за полковим обозним Ковалевським — 65 і 397, за полковим осаулом Рубаном — 62 і 344, за колишнім Ізюмським полковником Захаржевським (Донцем) — 13 і 63, за значним товаришом Охтирського полка Осіповим — 40 і 223, за удовою полковника Куліковського — 60 і 210, за городничім Голуховичем — 23 і 141, за полковим отаманом Смородським — 4 і 8, за сотниками — 230 і 1078, за підпрапорними — 127 і 602, за козаками — 8 і 24, за манастирями — 116 і 511, за попами — 27 і 156 і всього — 1063 подвірья, і 5222 підданних. За великоросійськими і волошськими поміщиками у тому ж Харь-