ківському полку було у тім же 1722 році: за генералом Дашковим 681 подв. і 1797 душ, за полковником Абазою — 22 і 83, за полковником Шидловським — 156 і 775, за копитаном Чорноглазовим — 9 і 18, за поручиком Крапоткиним — 308 і 1884, поручиком Стахоновим — 19 душ, поручиком Биревим — 5 і 21, ротмистром Дуніним — 220 і 1141, ротмистром Жикничером — 16 і 55, ротмистром Стамбулом — 27 і 223, усього 1444 подвірья і 6010 душ. З сих реєстрів видко, що за українською старшиною було вже меньше підданих, ніж за великоросійськими та волошськими поміщиками, але державців українців було більше, ніж великоросіян та волохів. Між сими послідніми було 4 чоловіка магнатів, у котрих була велика сила підданих — се були: поручик князь Крапоткин, генер. Дашков, ротм. Дунін і полковник Шидловській; за сими 4 персонами було 5599 душ із 6010. Серед слободсько-української старшини таких великих та багатих державців не було і серед них тільки визначалися двоє Квіток, Ковалевський, Рубан, Осипов, Куликовська, але з них єден тільки Квітка мав біля 1000 (986), а остатні меньш 500. У козаків було зовсім мало підданих — тільки 24 чол. Куди більше було підданих у попів, а за манастирями їх було тільки трохи меньше, ніж за підпрапорними й на половину меньше ніж за сотниками. На жаль ми не знаємо, скільки підданих було тоді у иньших полках, а коли у одному Харьковському було 11232 чол., тоді в усіх пьяти полках їх буде мабуть у пьятеро або учетверо більше — се б то од 45 до 56 тисяч чоловік. Значить стан підданих посполітих у першій четверті XVIII ст. вже доволі поширився; збільшилося й число державців — старшин та иньших панів — поміщиків.
Тепер ми звернемо увагу на другу четверть XVIII ст. і подивимося, яка була численність ріжних станів у Слобожанщині у 1732 році. Беремо сей рік через те, що маємо за сей рік перепис 4-х слободських полків Хрущова. Віна дає нам повний документальний матеріал про тодішнє соціальне становище слободської України. З сього матеріалу, мною виданого, досі ще ніхто не користовався, окрім тільки тієї частини його, котра належить до міста Харькова. Усіх мешканців у Харьковському полку тоді було 37756 чол. мужск пола; в тому числі українців 36258 і великоросіян 1498; у Охтирському — 41186, у тому числі великоросів тільки 22 чол.; у Ізюмському — 31183 (115 великоросів); у Сумському — 42931 (14 великоросів); у 4-х полках 153056 чол. муж. пола. Українці поділялися на такі стани: 1) козаки виборні, або компанейці і їх підпомошники, 2) козачі підсусідки, 3) козача старшина, 4) поспільство або піддані, 5) цехові люди або ремесники, 6) духовенство, 7) великоросіяне та чужоземці.
