рекопу до Тули проміж верховин богатьох річок, але не пересікав ні одної з них. З Перекопу сей шлях ішов до верхівья Молошних Вод, проходив поміж верхівьями Молошних і Кінських Вод, по р. Бику, ішов між р.р. Вовчими водами і Торцем і далі по Харьківщині і Курщині теж поміж річками Дніпровського і Донського водозбірів, потім по межиріччу водозбірів Дона й Оки до Тули; сім шляхом татари доходили колись до Тульської засіки. Він проходив по теперешній Таврический, Катеринославський, Харьківський, Курський і Орловський губ. Між річками Можью і Коломаком, у теперешньому Валковському повітові, був глибокий яр — перекоп, котрий об'їхати було неможливо, бо з обох боків сюди підійшли ліси й болота. Тамечки з давніх давен стояли моськовські вартові. Як ми згадаємо, що Тула од Москви у 160 верстах, тоді й побачимо, як далеко заходили татари в Московщину у кінці XVI і в початку XVII століття.
Від Муравського шляху відділялися Ізюмський й Калміуський — перший починався у самої верховини Орелі в Катеринославщині і йшов по Ізюмському й инших повітах Харьковської губ. й знову зєднався з Муравським в Курщині. Калміуський шлях одходив іще більше на схід і йшов од верховини Молошних вод до міста Лівенъ (Орл. губ.), проходячи по Харьковщині, Воронежчіні й Курщині. Протоптали сей шлях, або, як казали тоді сакму, татари в XVI ст. Окрім сіх найголовніших було чимало иньших татарських шляхів, наприклад, Бакаев шлях, так званий по-татарському мурзі Бакаю, котрий ходив тим шляхом на Курський і Орловський край, коли не було ще городів Білгородської линії. Були ще шляхі Кончаковський й инші меньші. Се були немов теперешні степові дороги, котрі виводили на три биті великі шляхи. Окрім сіх татарських шляхив були ще й московські й українські: Старий посольський, Новий посольський, Ромодан, так званий по йменню боярина Ромодановського в Сумському повітові, Сагайдачний шлях, котрий нагадує нам славетнаго українського гетьмана Сагайдачного.
Звідкіля взялося назвисько Муравського шляху? Воно татарське, бо у одному документі я знайшов призвіще татарина Муравський.
Назвиська річок, городищ були почасти слав'яноруські: річки Уди, Лопань, Красная, городища: Хорошево, Сіверске, Мохначево; почасти татарські: річки — Мож, Айдар, Балаклея, Изюмець, городища: Кукуєво, Торчиново, Азацке. І се від того, що ся країна з давніх давен була почасти слав'яноруська, почасти тюркська; се було пограничча Русі й тюрків.
