Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/153

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

визначена була сума з губернських зборів. Сумські дворяне у ділі осьвіти пішли ще далі й прохали про заснуваннє у Сумах университета для дворянства й школи для разночинців (духовенства, міщан, приказних і иньших). Московський університет, писали вони, далеко, а у Сумскій, яко близький, можно буде віддавати своїх дітей з меньшими коштами, отже зможуть там учитися і меньше заможні дворяне; у другій школі навчатимуть людей простого стану закону божому й церковній службі. А яка від наук буде користь у осьвіті розуму, се усьому сьвітови звісно. Пеклувалося слободсько-українське дворянство й про здоровье населення: лікарів окрім тих, п'яти, котрі були у гусарьских полках, зовсім не було, і ось Острогожські дворяне висловлюють думку, щоб у кожну з 5 провинцій було назначено по доктору, а у кожне комисарство по лікарю. Послідня заява слободсько-українського дворянства була теж досить симпатична — воно відмовлялося на ужиток держави від грошей, котрі мусило получити за провіянт, за волів, за хури, що їх вистачало у першу турецьку війну.

Накази городянськіх представників. Звернемося тепер до наказів городянськіх представників і до того, що вони висловлювали у самій комісії. Представництво од городів, як се ми бачили, не було таким, як козацької старшини. Представникам и міщан явилися козацькі сотники та військові обивателі, бо населення тодішніх Слободсько-Українських городів складалося головним чином з віськових обивателів та частиною з козацької старшини. Про се нам треба памьятати, щоб зрозуміти зміст городянських наказів.

На великий жаль, наказ головного міста Харькова дійшов до нас змінений цензурою Щербініна. І ми не знаємо, про що він заборонив у ньому оповідати. Харьківці прохали ствердити їм старі грамоти про вільні промисли, а вільне викурювання горілки заборонити підданим великоросійских і инших поміщіків, бо се робить шкоду їх промислам і через се витрачуються знищуються ліси. Горілку треба розрішити вільно провозити й через однодворчеські землі. Сіль дуже дорога й треба розрішити вільний продаж у Харькові кримської, єлтонскої та маничської соли. Треба заборонити об'їздчикам знов переглядати заграничний крам, котрий привозиться на ярмарки Слободсько-Української губ., бо його переглядували на таможнях. Не давати без платні кватир для тих чиновників, котрі приїздять у Харьків по своїх власних ділах. Великі мости треба поправляти або на казенний кошт, або по наряду усіма мешканьцями провінції. Видачу дров штаб і обер офицерам треба відмінити, бо се дуже тяжко для хазяїнів. Пошту у Харькові треба содержувати