Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/155

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Охтирки, обмежувати при генеральному межеванню окружною дачою з тім, щоб і надалі володіли нею не по розділу на четверти, як однодворці володіють своїми четвертними землями, а, як хто захоче, тому опреділяти четверти, але тільки для щоту. Оброків, як на великоросійській землі, на сі їх старозаімочні та куплені землі зовсім не накладати. Що до соли, то охтирчане прохали, щоб дозволено було возити у Охтирку кримську та маничську сіль без мита, або щоб зменьшена була казною ціна за виварку торської та Бахмутської соли, а як часом привезти звідтіля соли буде неможливо, тобі щоб вільно було купувати її у Великоросії або у Малоросії. Що до постою, то охтирьці прохали вивести від них Староосбольский піхотний полк, а Охтирський гусарський розмістити по усій провінції. Про горілку та про продаж проміж себе землі писали гак, що й сумчане: хто справедливо, хоча й без купчих, володів землями, той мусить імі і вперед володіти. Разночинцям і війсковим обивателям, котрі ходять на заробітки та іздять на ярмаркі, у межах Охтирської провинції, не брати отпускних білетів. Ізюмській наказ коротенькій. У наказові ізюмчан маємо тільки одно нове прохання, щоб їм повернули ті землі, котрі були захоплені у них пикинерськими поселянам и у гирлі р. Великої Комишевахи й Береки, на р. Торцю. Острогожський наказ дуже широко оповідає про колишні жалованні грамоти й додає, як і иньші, і від себе проханнє, щоб цариця видала нову грамоту з тим, щоб туди було внесено й те з їх прохань, ще буде стверждено. Про гусарські полки сказано, що вони були злаштовані по бажанню самих слобожан, і висловлена думка, щоб Острогожський гусарський полк комплектувався тільки з війскових обивателів провинції. Висловлено про робітників, котрі уходять від хазяїнів, не вислуживши свого строку, щоб діла про них розбиралися гражданським и чинами словесно без формального суда. Содержувати лікаря та поправляти мости на штрафні суми. Про окружні землі було сказано, щоб їх не ділити, а володіти ними проміж себе по старих льготах. Коротояцьких купців, котрі проживали у Острогожську а потім їх виведено у Коротояк, де не було ніякої торговлі, Острогощане прохали залишити у Осртогожську з тим, щоб вони платили свої збори по великоросійському купецьтву у Коротояку.

У самої комісії виступали з городських представників харьківский Черкес та Охтирській Дзюба. Перший був з греків, вів широку торговлю і добре знав тодішні обставини української торговлі. Другий городянський представник Дзюба вів розмову тільки про інтереси військових обивателів, бо й сам був військовий обиватель, такий йому, як ми знаємо, був дадений