Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/157

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

обивателі п'яти слободсько-українських городів, у котрих вони складали з себе більшість населення, особливо у таких містах, як Охтирка, Ізюм. Найцікавійше — се прохання про відрожденни козаччини. Ось, наприклад, що писали війскові обивателі слободя Кабанье. Оповівши правдиво про ті зміни, котрі були зроблені у життю Слободських полків при цариці Анні, Єлизаветі та Катерині II, вони кажуть: з 1767 року ми вносили по 95 коп. казенного окладу, щоб содержувати нові гусарські полки і сей оклад брався од кожної людини мужського полу, не минаючи ні старих, ні малих дітей, ні убогих калік, через що вони з'убожіли, платити на дальше не можуть, а мають охоту і бажають одбувати козачу службу до послідньої краплі крови так, як се було раніше за Петра Великого, без жалування, а тілько з єдних льгот. Нехай цариця скасує і 95 копіьочний оклад, і гусар, а відродить колишню козаччину і ствердить жалованною грамотою. Сей пункт про відродження козаччини ми маємо і у проханню Сл. Сватової Лучки, Міловатки, Редьковки, Сенькова, Пристіні, Гороховатки. Мешканкці слобод Печеніги, Малиновка, Мохнач, Генеєвка, Шелудківка не казали про відродження козачини, але прохали ствердження усіх льгот у промислах та торгах і на володіння землею по заімках, бо те все було у грамоті цариці Єлизавети. Значить і війскові обивателі сих слобід бажали взагалі вернутися до колишніх льгот, котрі були за часів цариці Єлизавети. Мешканці сл. Печеніги у особливому проханню писали про се й додавали, щоб гусарська служба все ж таки залишилася у них. Таке ж прохання подали й військові обивателі Сл. Бишкинь, Лиман, Ондріївки, Балаклеї, Змійова, Заводів, Степановки, Левківки, Савинець, Цареборисова, Райгородки, Тора. Мешканці сл. Ямполя казали , що їм легче було жити раніше за царя Петра. Військові обивателі купянського комисарства прохали про сіль й росказали цікаву історію про те, од чого збільшилася ціна її. Накали од військових обивателів Сумської провинції обговорюють звичайні прохання свого стана, а окрім того бажають вернути усякі вільготи у промислах взагалі і особливо у викурюванню горілки війсковими обивателями Суджанського та Миропольского комисарства, а також містечка Пени, бо вони раніше їми користувалися, а у 1753 р. це право було у них скасовано. У наказах Острогожської провинції маємо звичайні прохання про поліпшення становища військових обивателів, щоб не міряти земель і не вводити четвертного землеволодіння, щоб дозволити викурювати горілку у слободах — Ольшанці, Бірючій, Ливенці, Слоновці, Корочі, Ливнах, Уриві й Єндовищах, щоб вільно було провозити на продаж горілку, щоб заборонити торговлю окрім ярмарок чужегороднім купцям і т. иньше.