Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/172

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

У південній частині Воронежського краю виникли ті багаті та торговельні слободи, де навіть і тепер уся торговля в руках українців. І се є, здається, особливість Острогожського полка. Ми знаємо, яку велику шкоду робили країні татарські напади. Не дивно, що торговля поширилася в XVIII столітті, коли життя в слободській Україні зробилося спокійнішим. Не дивно, що вона особливо розвинулася у північній частині Слобожанщини — у Сумському полку, де жити було безпечніше од татарських нападів, бо його захищали собою Охтирський полк, Гетьманщина та Білгородський край. З початку Суми мали більше значіння, ніж Харьків у XVIII столітті; у часи реформи князя Шаховського на короткий час вони зробилися адміністраційним центром слободської України. На розвій там ярмаркового торгу мало великий вплив те, що вони були ближче ніж Харьків до Білгорода, Курска, Москві та инших великоросійських торгових центрів. Великоросійські купці почали їздити на Сумські ярмарки і тому вони набули й велике значіння для широкої округи. Харьків був другим вельми поважним торговим ярмарковим центром слободскої України. Велике значіння мало те, що на Харьків, якм и знаємо, ніколи не робили нападів ні татари, ні инші вороги. У третій четверті XVIII ст. Харьків зробився адміністраційним центром усієї Слободської України, а з другого боку тоді почав заселятися Новоросійський край і у 1783 році був завойований Крим: через се Суми повинні були у ярмарковій торговлі уступити своє перше місце Харькову, котрий був ближче до Новоросійського краю, ніж Суми, і зробився погряничним складочним містом товарів.

Слободсько-українські ярмарки. Звернемо тепер увагу на слободсько-українські ярмарки по відомостям 60–80 років XVIII століття. Хоч сі відомости належать до часів слободсько-української губернії, але ними можливо користуватися і для Слобожанщини, бо у ярмарковій торговлі не могло зробитися за такий короткий час великих перемін. У 1779 році у 4-х провінціях слободсько-української губ. була 271 ярмарка. Се число ярмарок при щасливих обставинах збільшувалося, при несчасливих зменьшувалося. А були й такі слободи, де ярмарки тільки числилися або краще сказати де їх хтіли завести по якім приказам, але їх зовсім не було, бо туди ніхто не їздив. Там було, наприклад, у Цареборисові; так було з двома новими ярмарками у Сватовій Лучці. На відкриття ярмарок треба було, як ми се знаємо про Харьків, получити дозвіл од уряду; прохання йшло од самого населення. Ярмарки були і в полкових містах, і в військових містечках чи слободах, і в панських