Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/175

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

шерсть, глиняний посуд, мед, олію, горілку, городину й садовину, усякий харч, колеса, гонт, невироблені шкури, кожухи, шапки українські, сукна місцевої роботи, чоботи й черевички, свити й білого та сірого сукна, шиті на донський манір, котрі одвозилися навіть у лівобережну Україну і Донські станиці. Але особливо Харьківські ярмарки славилися коцами і фарбовими попонами з яловичої або овечої шерсти; їх купували приїзжі купці і одвозили в лівобережну Україну, а звідтиля у Польщу. Окрім того торгували ще овечою шерстью та смушками, котрі великоросійські купці одвозили у Москву на тамошні фабрики; торгували також салом, котре одвозилося в Петербурський та Архангельский порти. Горілку купували барилами та куфами (бочками) для шинків і власної потреби, а володільці винниць посилали її на продаж у Черкаськ, Донські станиці, Ростов, Крим, Полтаву, Озовську та Новоросійську губ. З загряничних польских країв привозили хурами на ярмарки березовий та смоловий дьоготь й продавали його по середніх та малих ярмарках.

Середні ярмарки. Звернемо тепер увагу на середні ярмарки — їх було десять: 4 у Охтирці, 4 у Ізюмі і 2 у Сумах, (Троїцька та Успенська). У Охтирку товари привозилися з Харькова, Сум, з лівобережної України — Полтави, Ромна, Гадяча, Ніженя, з великоросійських городів — Курска, Білгорода, Калуги, а в Ізюм — з Харькова. Товари продовалися місцевим обивателям і купцям, а сі розвозили їх по малих ярмарках. У Суми привозилися тіж товари, що й на дві великі ярмарки, але в невеличкому числі. Головними товарами були: сукна, шовкові матерії, посуд, шкло й кришталь. На літні ярмарки пригонялося багацько рогатої худоби й овець, котрі купували ся не тільки мешканцями країни, але й прасолами, котрі одправляли їх на продаж у Москву та Петербург. На всі отсі десять ярмарок приїздила велика сила селян, котрі привозили на продаж свої продукти. Як ми бачимо, на отсі ярмарки великоросійских, а особливо чужоземних товарів привозилося дуже мало та і то попадали вони туди вже через прасолів. Більш усього на них продавалося тих товарів, котрі й вироблені були місцевими промисловцями та ремесниками й визначалися для місцевої потреби. Таким побитом, сі ярмарки обслуговували свої невеличкі райони й мали здебільшого місцеве значиння. Тяглися вони не більш, як по тижню.

Малі ярмарки. Звернемося на послідок до малих ярмарок. Їх було більше 200, більша частина їх була у військових слободах, меньша — у панських. На декотрі з сих ярмарок дрібні