Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/185

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

яко мійську окружну дачу (її було 22544 дес. окрім вигона). Ся земельна дача Харькова була спільна з пригородньою слободою Івановкою і декількома хуторами по р. Харькову, Немишлі й Студенку. Сі хутори осажені були козаками для скотарства. Межі сієї окружної земли підходили до земель приватних власників — козацьких старшин й духовенсьтва. Де котрі з них, очевисто, поосажували свої оселі на окружній полковій землі.

Схожу звістку про наділ землі ми маємо і що до Охтирки. У 1657 року у Білгород воєводі кн. Ромодановському була прислана з Розрядного приказу царська грамота, щоб він вислав з Білгорода на Охтирське городище свого товариша Акинфова і звелів йому разом з воєводами і приказними людьми сумежних городів Олешні, Колонтаєва й Охтирки обмежувати землі нових Охтирських поселенців від їх сусідів, бо вони о тім подали проханнє через свого отамана Дмитра Івановича з товаришами (се був той самий отаман, про якого ми раніше подавали звістку у розділі про козацьку автономію). І ось Акинфов з иншими повинен був нарізати земель, сінокосів та усяких угодів на 1300 чоловік не убого, не злиденне і обмежити сі їх землі межами і на межах поставити стовби, і на стовбах і на деревах насікти зарубки і ями покопати і у них насипати вугілля, усякі признаки учинити, і віділити їм лісу до р. Ворскли на 500 сажнів і по р. Ворсклі на 5 верст (се вийде до 520 дес.), з тим, щоб вони проклали у ньому тільки одну дорогу, а просік не робили. Одмежовано було одначе Охтирчанам окрім лісу ще дуброви й болота, бо у лісі біля Ворскли дерева на будівлю не було. Землі у сих межах було 55000 дес., значить, на кожну душу приходилося по 424+413 дес. (55000:1300). І се зовсім можливо, бо тут був мабуть лишок для нових переселенців і громадські в'їзжі ліси. Ізюмському полку прийшлося вести земельні суперечки, обмежувати свої землі од земель Донських козаків; у 1712 році землі Ізюмского полка були обмежені од козачих Донськіх. У 1658 р. Московські приказні по царському указу одмежували землі нового города Сум — його атаману Гарасиму Кондратьеву з товаришами і видали їм межевий випис: вверх і униз по р. Пслу і по боках по десяти верст, себ то значить округа у 100 верст, приблизно у 10000 десятин. Далі у межевому випису показані межі з Путивльським повітом по урочищах і гранях, і сказано, щоб землями, лісами, сінокосами і усякими угодами в сих межах володіли Сумчане.

Теж саме ми бачимо і в инших містах та містечках. У 1676 р. прийшли з Задніпрянщини українські переселенці — Поддубний та инші й оселили слободу біля Вольного; по їх проханню