усякими способами. У село Лутище, наприклад, він перевів силоміць 20 дворів козаків з полкового села Подарей Охтирського полка, себ то, виходить, повернув вільних козаків у підданих. Взагалі треба сказати, що земель до панських слобід належало дуже багато: до двох слобідок гр. Гендрикова у валковській сотні захоплено було землі на 15 верст; до слоб. Непокритої, в котрій було 100 дворів, належало на 25 верст в окрузі, до дер. Цаповської (кн. Крапоткина) — округа на 7 в. длинини і 5 ширини. До панського дворянського землеволодіння належало ще манастирське — манастирі теж набули собі великі маєтности і земельні угоди.
Манастирське землеволодіння. Так у Харькові був зоснований у 1726 р. Покровский монастир, котрий давав кошти на Харьківській Коллегіум. Для сього приписані були до нього пустині, а окрім того він набув жертвами багато маєтностей. Жертвували більш усього ради Коллегіума. Коли манастирь був закритий, він мав 3076 дес. землі, 600 підданних, 50 млинових кол, 3 винниці, скотарські дворі, сади. У Валковському повіті до нього належала дер. Рубанівка — жертва удови Валковського сотника Рубанова, сл. Песочки і Замоській Кут — жертва кн. Голіцина, у Харьковському — хутори Клочко, Липецький, Немешлянський Шаповаловський, Данилівський Череватий, пустоші — Уставникова і Куленчовська, Гринцов Рог і дер. Гуки, котра була куплена єп. Епифаніем, у Змійовському пов. хутір Воняковській. А ось як охазяїнувався і здобував собі землі Куряжський манастирь біля Харькова. На місці манастиря була колись пасіка Олексія Куряжського серед густого ліса, котрий тоді йшов од Харькова аж до Куряжа. У нього се місце купив за 150 грошей Тенетевський, а у сього купив за 200 злотих, давши ще в придачу млин з землею під Данилівкою, Харьковский полковник Гр. Донец з другими старшинами Харьківського полка — титарем Логином Хведоровичем і иньшими. Вибравши ігумена, вони дали на манастирське хазяйство бджіл, 100 овець, плуг волів і куплені землі. Окрім того полковник, по своїй полковничій владі, одвів новому монастиреві вільний ліс вверх по р. Куряжу, а в ширину на 1 версту і подарував свій власний грунт, котрий він купив у дітей боярських. Титарь Логвин, Харьківский мешканець, робив вклади і в церкви міста Харькова. Робив земельні вклади в манастирь увесь рід Донців; Кост. Донець дав манастиреві чотири озера коло річкі Чепеля, Хв. Донець — кілька шматків землі, укупі з братом Іваном — млин з землею по р. Удах, по духовній свого батька; Ізюмський полковник Мих. Кост. Донець отдав Чепельску
