Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/228

і його інтелігенція, і духовенство; потворилися брацькі школи, велике число друкарень, шпиталів.
Дзвін 1660 р. у Миколаєвської церкві в Лебедині.У церковних ділах велику участь приймав нарід, міцно зв'язаний з своїм духовенством, котре сам і вибірав. Українська церква мала свою власну єрархію, на чолі котрої стояв Київський митрополита, незалежний від Московського патріарха. Українська церква мала великі й значні особливости в порівнянню з великоросійською православною церквою. І от коли православне населення почало переселятися з Задніпрянщини і заселяти Слободську Україну, воно укупі з иньшими своїми „черкаскими обыкностями“ принесло й свої українські особливости у церковний устрій — усе те, про що ми тільки що згадували — живу участь парахвіян у церковних справах і у виборах духовенства, утворення брацтв, братерських шкіл, шпиталів і т. п. Треба до сього додати, що переселенці приводили з собою часто священників і церковний причт, привозили образи, антиминси, церковну утварь й богослужебні книги українського друку і навіть церковни дзвони. Значить укупі з переселенцями, котрі, як нам відомо, переселялися цілими селами, переселялася й їх парахвія. В історії Харьковської єпархії преосвященного Філарета є багато цікавих звісток про усі ті церковні речі, котрі привезли з собою переселенці з Задніпрянщини, починаючи з попів і кінчаючи богослужебними книгами, надрукованими у друкарнях Київа, Львова, Вільни, Чернигова. Майже у кожній церкві Харьківської єпархії залишилися од старих часів такі богослужебні книги і їх описує пр. Филарет в свїй історії. Деякі з них були принесені ще переселенцями у старі часи у XVII столітті, другі куплені у XVIII столітті. Вельми штимий і нині народом образ Озерянської Божої Матері теж мабуть був вивезений з Задніпрянщини і у всякому разі був намальований українським малярем XVII ст. З ним схожі инші образи Божої Матері — у Троіцкій церкві у Сумах, Миколаєвській церкві у Замосьцю биля Змійова, у Воскресенскій церкві Лебедина — се все пам'ятники українського церковнаго малярства. В бібліотеці Харьківського манастиря були — Острожська біблія 1581 року, требник Петра Могили 1646 року, апостол Львівської друкарні 1666 року, тріоди XVII ст. Львівських