Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/229

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Хрест 1691 року у Благовіщенській церкві Тростянца Охтирского повіту — жертва Охтирського полковника І. І. Перекрестова.
Оправа євангелія києвського друку 1701 року в Успеньскій церкві в Охтирці — жертва Гетмана Мазепи.

і Київських друкарень, твори Лазаря Барановича. У Харьківському Успенському соборі до наших часів зберігся старинний образ блецької Божої Матері XVII століття українського маляра і євангеліє Львівського друку 1636 року з трьома написами — перший Борзенського мешканця (Чернигівщини), котрий його пожертвував до церкви с. Пліски у 1648 році, другий якогось Михайла, котрий, коли спалено було церкву у с. Плісках при Виговському, передав те євангеліє у Успенську церкву, третій теж оповідає про передачу туди сього євангелія у 1659 році при Харьківськім отамані Тимохвієві. Ми знаємо, що Харьківськім отаманом у 1659 році був Тимохвій Лавринов, значить при ньому й було пожертвовано се євангеліє у Харьківський Успенський собор. В соборній церкві міста Валок є два образи, котрі були принесені першими переселенцями з за Дніпра. У Золочев піп переселенець привіз з собою з-за Дніпра дзвін, іконостас і богослужебні книжки. У книгозбірні Куряжського манастиря збереглося багато богослужебних книг українських друкарень, де-котрі з них з написами; наприклад, требник Петра Могили 1646 р. з таким написом: „монастирю Харьковському Преображенському надав