Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/289

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

людности у Харьків і змінило його колишнє українське обличчя, особливо в другій половині XIX в. Новоприхожі гості опанували містом і одсунули геть на підварки старинних тубільців, колишніх хазяїнів міста й країни, котрі здобули й кровію своєю оборонили од ворогів землю, поливаючи її своїм потом, заснували й Харьков, захищали його і положили початок його промислам, торговл і культури. „Воля“, котра дала багацько переселенців, нові залізниці, поширеннє торговлі, нові фабрики і заводи, війско, де широко панувала русіфікація, школи де зовсім не допускали рідної української мови — все це ще більше поширило русіфікацію Харькова.

Але все таки треба сказати, що українська стихія серед харьківського населення трималася на протязі усього XIX ст. й дожила до наших часів. У початку XIX ст. Харьків ще був українським містом, бо його населення у своїй більшости зберегло і свою мову, і одежу, і звичаї. І ще за часи Квітки (у 30 р.) справлялося у Харькові чисто українське весілля. Рейнгард у своїх споминах каже, що у 30-х роках у Харькові міщане й крестьяне розмовляли чистою українською мовою, мали й українській побут й трималися українських звичаїв. Тримався сей побут і на Панасовці, і за Харьковом, не кажучи вже про Заїківку, Журавлівку, Іванівку і инши колишні слободи. Тільки на Москалівці, де оселилися москалі, лунала народня великороссійска мова, а в центрі і серед панства і інтелігенції взагалі панував русскій літературний язик. І у кіньці 70-х років XIX стол. Харьків був куди більше русіфіцірований, ніж його повітові города або сусідня Полтава. А все таки по перепису 1897 року 25% харьківського населення признали себе україньцями (45092 чол., з них 23430 муж. 21662 ж. п.), а 58% признали себе русскими або великоросіянами. Навіть можно думати, що в дійсности людей українського походження було у Харькові ще більше, бо серед його населення родом з Харьківщини було 96 тисяч, да з Полтавщини 5 тис., Києвщини 4½ тис., Катеринославщини 2½ тис., з Подолії 1½ тис., усього з українських губерній 110 тис. і хоч якась частина їх, можливо, теж була великоросами, а все таки здається, що не мало з українців просто не признало себе українцями, бо не знали, хто вони такі, а инші, поробившися свідомими перевертнями, навмисне записали себе русскими. Цікаво, що українцями заявили себе більш усього низші стани суспільства — війскові, залізнодорожні і домашні служащі, сільско-господарські торговці. А коли так, то не можно сказати, що навіть тепер Харьків, по складу свого населення, являється чисто „русским“ городом.

Українське відродженнє у Харькові у XIX в. На протязі усього XIX ст. коли йшла русіфікація Харьківа і України, коли од