Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/300

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

цікаво, що Лебедєв і Рєдін не були українцями, але щиро працювали на користь України. Теплим словом треба згадати тут і Єфименків, з котрих покійний Петро Савич був українцем, але його дружина Олександра Яковлевна не була українкою, що не перешкодило їй дати цінні праці по історії й правознавству України, причім майже усі свої твори О. Я. написала власне у Харькові. Треба тут пом'янути також і про випадкові розвідки проф. П. Лавровського (про українську мову) проф. Зеленогорського (про Сковороду). Торкалися України у своїх розвідках і професори инших факультетів, наприклад, природничого (Черняєв, Борисяк, Гуров) юридичного (М. О. Максимейко). Багато було зроблено для зрозуміння природи, історії, етнографії України і науковими товариствами при універсітеті — Історико-филологичним, Природничим. При Історико-филологичному товариству був заснований історичний Архив, куди зібрана була П. С. Єфименком і мною величезна сила архивних джерел для історії лівобережної і слободської України і де працювало багато робітників, які розробляли історію України. Серед них треба визначати І. В. Теличінка, М. М. Плохинського і особливо талоновитого і щирого українця мого незабутнього учня й співробітника Д. П. Міллера. Товариство видало багато матеріалів по історії і етнографії України. У 1902 році у Харькові одбувся Археологичний з'ізд, для котрого більш усього працював проф. Є. К. Рєдін і нащадком котрого явилося чотире українських музея: 1) археологичний і історичний відділ у музею старовини Харьківського універсітету, 2) церковний відділ слободсько-української старовини у сьому ж музею, 3) Єпархіальний музей церковної слободсько-українскої старовини, 4) етнографичний музей Слобожанщини при Харьківському універсітету, для котрого багато було зроблено проф. О. М. Красновим і О. П. Радаковою. При Харьківський книгозбірні був утворений український відділ. Видавничий комитет Харьківського товариства грамотности видавав, коли я був головою його, і українськи книжки  Тепер се діло широко поставив і веде союз кооперативів. Де кілька років у Харькові істнувало Українське товариство Квітки тепер зоснована „Просьвіта“. Щодо українського містецтва у Харькові, то про церковний відділ універсітетського музея і єпархіальний музей Слобожанщини я вже казав. У Харьківському мійскому музею ми маємо коллекцію картин вельми славнаго художника Сергія Іванович Васильківського, де намальовані у хварбах старі українськи церкви; є там також коллекція патретів слобожанських діячів. У універсітетському музею містецтва є відділ української старовини, а також картини деяких українських художників, наприклад, Д. І.