пам'ять про них там, до вони працювали. Харьковскому осадчому Каркачеві треба поставити пам'ятник у Харькові, а не тільки, як се зроблено досі, по мойому пропонуванню, назвати йменням його одну вулицю у Харькові (Каркачева). Треба, щоб кожне місто і слобода у слободській Україні знало й шанувало пам'ять свого осадчого, коли він відомий історії. А у моїх розвідках по історії слободськоі Украйни є чимало звісток про слободсько-українских осадчих і їх діяльність. Особливо се треба зробити тепер, коли свою долю, своє щастє у нас творить, кує сам нарід. Деякі з осадчих заняли потім військові козацькі полковничі посади по вибору товариства і їх діяльність була дуже широка. Такими були Балаклейский осадчій Черниговець і Сумський Кондратєв. Недивно, то осадчі мали великий вплив на устрій місцевих діл. У Мерехві, наприклад, усіма ділами керував осадчий полковник Сененко. Осадчих потім замінили виборні отамани, котрі були усюди. У 1688 році Коломацький атаман Ярема Михайлов дістав лист од Московського уряду на закликання на слободи українських переселеньців з Задніпрянщини.
Внутрішнє розселення слобожан. Внутрішнє розселення люду ми бачимо у всіх слободськіх полках. Острогожській полк склався, як ми бачили, серед великороссійских міст теперешньої Воронежської, Курської і навіть Орловської губ. С поселеньці жили дуже далеко од свого полкового міста Острогожська. А східня частина Ворон. губ. у початку XVIII ст. ще не була заселена і ось сюди на р. Чорну Калитву, у південну частину Острогожського повіту почали переселяти українців; і там з'являються нові козацькі слободи — Стара Калитва, Нова Калитва, Подгорна, Поповка. Переселили великороссійских посадських людей Острогожська в Коротояк, а українських козаків з Коротояка в Острогожськ. У 1732 р. з слобід Перлевки, Гвоздевки, Єндовища і Урива переселені були козаки в Богучарській повіт Воронежської і Старобільскій Харьк. губ. У Старобільск прийшов сотник Синельников з сотнянами, в Закотную Голодолинській, в Осиновку — Смаков і в Білолуцьк — Головинській. Через се Острогожській полк наблизився до иньших слободьских полків й границя Россійскої держави роспростерлася далі на південь. Внутрішнім розселенням слободська Україна заселялася найбільш у XVIII ст. З місць, де було багато населення, нарід переходив на нові незаселені місця. Осадчій Малишевській поїхав у 1659 році на гирло річок Сироватки і Крупця і там осадив слободу Нижню Сироватку. З собою він узяв Сумчан, Ворожбянських і Лебединських козаків, щоб одвести новій слободі землю, ліси й сінокоси по
