на 10–11 років од його заснування у 1656 р., то і часи вільгот повинні були вийти у 1665 році. Суми мали по такому рахунку вільготи на 18 років, Охтирка на 11, Острогожськ на 13, а з того часу на них положені були чинши. Але вони платили їх не охоче і завелася значна недоїмка. Отсю недоїмку і скинуто їм — з Харьковського полку 2225 карб., з Острогожського 1619, Сумського 6091, Охтирського 2141. З Сумських козаків не велено було брати недоїмки з бортних дерев у Бирлинської волости 200 карб. Таким побитом, слобожане знову, як і з'початку, увільнилися од чиншів і се дуже підтримувало заселеннє країни і матеріально забезпечувало старих колишніх переселенців, давало їм спроможність зміцнити свої хазяйства, держало їх на місцях першої осілости. Українці дуже цінували право вільного викурювання та продажу горілки й пива. Сі вільготи були дадені Слободським козакам замісць щорічної грошової платні, щоб їм було з чого служити полкову службу. У 1672 році Острогожському полку надана була нова грамота, стверждені колишні вільготи і дадені земельні угоди по рр. Чорній Калитві і иньших. У 1682 р. видана була вільготна жалована грамота на ймення Харьковського полковника Гр. Донця козакам Ізюмського Слободського полка. Такі вільготи получили і поселенці иньших слободских полків, але не на ймення полків, котрі ще тоді не були улаштовані, а на ймення окремих міст та слобід, як се ми бачимо, наприклад, у Коломаку і по иньших містах. Поселенцям дозволено було міста будовати, селитися там, орати землю і усякими угодами володіти по отводу генерала і воєводи Гр. Косогова, по їх козачих звичаях; вільготи ім давано у всіх одбутках років на 10 і на 15, залежно од заможности; і у сі вільготні роки по сих городах дозволялося торгувати усякими товарами безмитно й держати шинки по своїх колишніх звичаях безмитно й дальньої полкової служби не служити і відбутків і оброків ніяких не платити. А після сих вільготних років старшині і козакам, котрі почнуть служити полкову служби, теж дозволялося винокурні і шинки держати безмитно, як і раніш. І Ізюмчанам вільгота була дадена, як і иньшим полкам на 10–15 років Після сього вони повинні були нести усякі відбуткі виключно одначе чиншу за вінниці Ся вільгота залишена була навіть і на будучину і мала велику вагу задля заселення ізюмского полка. У пізніших грамотах (1684, 1686, 1688, 1695 рр. надається право вільної торговлі (Харьківським козакам), підтримується право навіки і без чиншу володіти землями, не платити чинша за млини, шинки, кузні, лавкі, риболовлі і усякі промисли. У 1700 р. усім 5 Слободським полкам царь Петро ствердив право без чиншу мати усякі промисли, воло-
