Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/48

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тоді, коли життя там зробилося спокійніше. Сел, слобід і деревень у 1732 р. було більш усього у Сумському полку і меньш усього в Ізюмському і це теж для нас зовсім зрозуміле — це залежало од географичного стану країни: у Сумському полку раніше почалося спокійне народнє життя у поселенців, ніж у Ізюмському. З 1732 по 1773 р. життя в слободській Україні вже зробилося куди спокійніше, через те й прибавилося число сел, деревень та слобід. У 1773 р. число слобід та хуторів значно зменьшилося, бо багацько хуторів з них перевернулося в деревні і навіть села, а невеличкі слобідки — в слободи. У Острогожському полку в 1773 р. було дуже багато хуторів, це свідчить про те, що полк особливо швидко тоді заселявся на своїх нових місцях. У 1732 році міст з містечками було 10%, сел 48%, хуторів 42% і у 1773 р. перших залишилося тількі 5%, других збільшилося до 66%, третіх зменьшилося до 28%. Цікаво до цього додати % козацькіх і паньських осель: у Харьківському полку козацьких було 25% і 75% панських, у Охтирському 33% і 67%, у Острогожському — 78% і 22%, у Ізюмському — 40% і 60%. Тільки у одному Острогожському полку козацькіх осель було далеко більш, ніж панських; у остатніх полках було зовсім навпаки; більш усього їх було у Харьківському полку. Панські оселі збільшилися особливо за сорок років XVIII ст., коли Україні стало жити безпечніше. Усі слободсько-українські оселі можно поділити на три частими: 1) міста з містечками, 2) села з деревнями і слободами і 3) хутори з слободками. Містечка треба зачислити до міст, бо вони були сотенними містами і усі мали кріпости. Як приходила якась ватага переселенців у нове безлюдне місце, вона будовала собі місто з дерев'яною й земляною огорожою; села й деревні виникали, починалися вже під захистом міста; переселенці і їх осадчі приймали на себе обов'язок заселити села й деревні. Виходе, що міста взагалі з'являлися раніше иньших осель, в потім вже заселялися села або знов таки переселенцями з-за Дніпрянщини, або з нових слободських міст. У кінці XVII ст. сел та деревень було тільки у двічі більш ніж міст. У XVIII ст. нових міст сливо не будовали, а селили тільки села, деревні та хутори. Инакше бувало при внутрішньому заселенню: там у купі могли з'являтися усякі оселі, а хутори навіть перш усього. Щоб ясно зрозуміти, що таке виявляли з себе сотенні міста, скажемо кілька слів про нове місто Бахмут, котре збудовано було козаками Ізюмського полка на р. Бахмуті. Його збудовано було для захисту од татар і для згону туди худоби од татарських нападів. Він був обнесений дубовими стовпами і стіни його мали 61 саж у длинину і 17 ширини.