Дике поле — слободська Україна, її поверх і взгірья. Слободська Україна — се одна з частин нашого рідного краю України. Цікаво, що наш Харківський український філософ Григорій Савич Сковорода називав лівобережну Україну, або, як він казав, Малоросію, своєю матір'ю, а Слободську Україну — своєю рідною тіткою, бо тут він проживав і любив сей край, як пояснює його біограф М. І. Ковалінський. Виходить, що у кінці XVIII ст., коли жив Сковорода, по скасуванню автономнаго строю Гетьманщини і слободської України, назвисько «Україна» належало власне до слободської України. І справді, ся країна більш, ніж остатні частини української землі, повинна була так прозиватися в територіяльнім значінню сього слова, бо се була «україна», цебто окраіна русько-української землі. Колись руський літописець називав україною Руських земель погряниччя Переяславської землі з половецькими степами; і там і тут відчуваємо, окрім етнографичного і географичне значіння сього слова. Для кожного мешканьця Дніпровського правобережья і навіть лівобережья тодішнє дике поле, котре потім заселили своїми слободами українські переселенці і котре раніше у домонгольську добу у XI-XIII ст. було заселено прадідами слобожан — древніми русичами Чернігово-Переясловської землі, хоч було дідизною украіньців XVII ст., але далекою україною. Слободська Україна нині займає майже усю Харьківьску губернію й деякі з повітів Курської і Воронежської губерній.
Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/5
Цю сторінку схвалено
1-й розділ.
Географичний нарис слободської України і початок її заселення
Дике поле — слободська Україна, її поверх і взгірья. Річки і їх вплив на заселення. Степ і ліс — їх вплив на заселення. Природні багацьтва слободської України. Татарські броди та перелази. Шляхи. Новоросійский степ. Московське заселення України. Українські переселенці з Польщі у XVI і першій половині XVII століття.
