Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/60

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

одпустивши за порукою збірати ці гроші за його викуп. Похвальне слово, надруковане у 1705 р. по польскі у Київі, в друкарні Київо-Печерської Лаври, оповідає про боротьбу Донців-Захаржевських з татарами. Український народ оповідає про свою боротьбу з татарами у своїх вельми поетичних Думах. Ось Дума про жінку славного кошового отамана Івана Дмитровича Сірка і про їх двох синів. Сірко деякий час був полковником Харьківського Слободського полку і мав біля Мерехви свою слобідку Артемовку, до проживала його жінка Сірчиха-Іваниха, як вона прозивається у Думі. Сам Сірко дуже рідко бував дома; не дивно, як каже Дума, що жінка й діти його не бачили у себе 7 років: ніколи було запорожському козакові та ще й отаманові сидіти дома з жінкою та дітьми. Вони не мали од нього і про нього ніяких вістей і через те син Сірка Петро і пішов у Тор (Слав'янск) розшукувати свого батька, бо Тор був недалеко од Запорожжя і туди збиралося багацько козацтва для добичі соли.

Козак у степу.