Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Мог йому Голуб Волошин с плеч голову зняти.
Тогді турки Пилипа Мерехвіянського округ оступали,
С плеч голову козацьку знимали.
Козаки стародавнії теє забачали,
На добрії коні сідали,
Турок побіждали,
Козацьке тіло позбірали,
До стародавнього куреня привозили,
Суходол саблями копали,
Шапками-приполами землю носили,
Казацьке тіло схоронили.
Отаман Торський, Яцько Лохвицький теє зачуває,
До вдови старенької, Сірчихи-Іванихи, в город у Мерехву письмо посилає,
Сірчиха-Іваниха письмо читає,
Словами промовляє,
До сирої землі крижем упадає:
„Що вже тепер на моїй голові три печалі пробуває:
Перва печаль, що я сім год пробувала,
Сірка Івана в очи не видала,
Друга печаль, що Сірченка Петра на світі живого немає,
Третя печаль, що Сірченко Роман умірає“.

Друга дума оповідає про те, як три брати утікали з татарської неволі з під Озова. Вона може належати і до Слобожанщини, і до Гетьманщини і у всякому разі здається більш підходе до Слобожанщини через те, що дія діється у Озові, на південно-східному пограниччю татарських земель, котре найбільш наближалося до слободськоі України. У Думі споминається про Муравський шлях, котрий, як ми знаємо вже, проходив по слободськоі Україні. Односять часи, коли зложилася Дума, до кіньця XV або до початку XVI ст. Мені здається що вона могла зложитися й пізніше — у XVII ст., коли були вже великі й часті татарські напади на лівобережну та слободську Україну, звидкіля татари уводили у полон безмірну силу народа, коли там вже зложилася козаччина, до котрої належали три брати Думи, коли там вже був пробитий Муравський шлях, до котрого дійшли брати і котрий їх мусив привести або у Лівобережчину, або що простіше у Слобожанщину. Ранній склад Думи у XVI ст. підтрімується тим, що по Думі степ між Озовським морем та р. Самарою був татарський, а між тім у кіньці XVI ст. там появляються вже запорожські паланки, але і у першій половині XVII ст. він був татарським. Озов у Думі був турецким містом, значить Дума не могла зложитися раніше 1475 р., коли отсю Тану — Озов здобули турки від Генуезців. Ногайська татарська орда мала таборища біля Озова і у XVII ст. Савур-могила Думи є й тепер, вона лежить у Міусьцій окрузі Війська Донського, між рр. Міусом та Кринкою. Брати утікали тим шляхом, котрий йшов біля старої річної дороги домонгольської доби од Озовського моря до середньої Подніпрянщини (по Калміусу, Вовчим Водам до р. Самари). Сей шлях був для братів більш безпечним, бо там можливо було ховатися од татар по балках,