хутори, пасіки, винниці. Але увесь оцей достаток не був сталий, міцний. Сьогодня заможний — а завтра убогий, сьогодня богацтво, на завтра злидні. І таке лихо коїлося не тільки з поодинокими поселенцями, а з цілими оселями, не тільки з козаками, а і з посполітими і навіть духовенством, не тільки з чоловіками, але і з жінками, дівчатами й дітками малими. Появлявся раптом ворог, палив та плюндрував слободу, забірав худобу і таким робом великолюдне село оберталося у селище, бо його кидали селяне, боючися, що знов прийдуть татари і сплюндрують усе до щенту. Увод народу у неволю робив дуже велику шкоду населенню: семейство бідніло, стративши батька, матірь, сина і малих діток — надію його будучини. На викуп треба було страчувати дуже великі гроші. Поправити хазяйство було дуже нелегко.
Кріпости у великих городах, містечках та селах. Подивимося тепер, як була улаштована оборона слободсьскої України козаками і які війскові обов'язки мали козаки. Теперешньому мешканцеві Харьківщини трудно уявити собі, яка сила усяких кріпостей була у XVII–XVIII ст.ст. в слрбодській України/ Звісно се не були справжні кріпости, але все ж таки будовання їх коштувало дуже дорого і майже ще дорожче було як слід підтримувати їх. Окрім де-яких кріпостей, котрі будовали українці з великоросійськими служилими людьми, окрім тих, де сією будівлею орудовали воєводи, як, наприклад, — у Харькові, у Сумах, звичайно слобожане будували ті кріпости сами, без чужої допомоги. Усі міста як полкові, так і сотенні були кріпостями, звисно, неоднаковими: одні, перш усього полкові, були майже так ошанцьовані, як і Білгородська або Воронежська. Харьків, наприклад, мав кріпость на свойому старішому городищу, де тепер собор і університетська „горка“; стіна його навкруги мала 475 саж. і складалася з дубових обапол — паль з обламами, котками та тарасами. За стіною викопаний був рів у 2 саж. ширини і глибини. По стінах було 10 дерев'яних башт критих гонтом, в Тайницький башті був тайник, себ-то тайний ход до води на 16 саж. довжини. Башти були з обламами та котками; усіх гармат було 12; було 3 калавурні. Воєвода Сухотин прибудовав до старої кріпости нову на случай облоги. У 1668 р. у Харьковській кріпости усе дерево уже спорохніло, потрухло, у тайнику води не було; ії підправили, але швидко знов треба було ії підлажувати. У 1709 році у Шведську баталію Петро Вел., прибувши до Харькова, звелів уширити та зміцнити Харьківску кріпость, обвести ії високим валом, ровами, 5 бастіонами і форштатом, але у 1767 р. усе дерево кріпости знову потрухло. Охтирська
