кріпость мала стіну навкруги в 1618 саж.; башт було 14, гармат 9. Після пожару була збудована в Охтирьці нова кріпость трохи менша. Кріпость у Сумах була що далеко більше — стіна навкруги мала 3426 саж.; в ній було 27 башт і 12 гармат; біля посада йшов рів на 3500 саж. І у Сумській кріпости дерево потрухло, стіна обвалилася, облами, кроваті та котки обвалилися, дерево у тайнику тож спорухнявіло; збудовано було нову меньшу кріпость і дві новіх земляних кріпости. Усякого війскового запасу було дуже багато; гармат 13. Острогожська кріпость мала стіну навкруги в 407 саж. з 9 баштами; біля стіни йшов рів з частоколом і вертлюгами; гармат було 14 у 70-х роках кріпость зробилася ще міцнійша; гармат було вже 19; біля посада викопали вал та рів на 920 саж. з 32 баштами; біля міста теж були великі кріпости; у місті було багато і козаків і великоросійських служилих людей. 5 полкове місто Ізюм мав дві кріпости — велику й малу; обидві будував відомий Харьківский полковник Гр. Донець. Ізюмська кріпость істнувада доволі довго: ми бачимо її на плані 1769 р.; се був рентраншамент, де містилися громадські і приватні будинки; там був на західньому боці невеличкий редут, який прозивався Кременцем. Р. Донець обходила місто з трьох боків — з північного, південного, східнього; біля форштадта в неї впала р. Ізюмець. Акад. Гюльденштедт описує нам Ізюмську кріпость у 1774 році, яко ретраншамент на 1½ версти навкруги, котрий лежав у підгіррю при р. Доньцеві; навкруги його були вали, рови та батареї, виключаючи північну сторону, де був тільки рів з рогатками й оградою, на північь од його лежав форштадт. Серед сотених міст найліпша і найбільша кріпость була у Лебедині: стіна її йшла на вкруги на 1250 саж.; башт було
