Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/120

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Розділ V.


Західньо-руські або литовські літописи.

Литовська доба в історії Русі-України і літописи з цих часів. Київський літопис або рукопис Супрасльський. Густинський літопис. Литовські літописи. Їх редакції: короткі, середні, повні. Зміст короткої редакції. Зміст повної редакції і її характеристика у Тіхомірова та в Антоновича. Баркулабівський літопис.

Як настала в історії України нова доба — литовська (приблизно у половині XIV в.), то з'явилися й нові, так звані литовські або західньо-руські літописи. Та, на превеликий жаль, вони не дають уже широких звісток про ції часи, бо зберіглася, здається, з них невеличка тільки частина; через те-то XIV і XV віки й становлять значну прогалину в історії України. Нищилися пам'ятки старовини і через татарські напади, і через пожежі, і через домашні міжусобиці, і через релігійні переслідування; иноді їх нищили навмисне, бо вважали їх шкідливими для себе чи для своєї справи. А літописи, хай і коротенькі, велися тоді, здається, навіть по маленьких князівствах; за деякі з них, хоч до нас вони окремо не дійшли, ми знаємо, проте, що вони були, бо ввійшли вони до складу пізніших літописів. Польський історик XV в. Длуґош († 1480 р.) мав, наприклад, більше джерел для історії України та Білорусі, ніж ми їх маємо тепер — показано це у додатках до розвідки К. Н. Бестужева-Рюміна „О составѣ древне-русскихъ лѣтописей“. Ще в XVI в. литовсько-руськими літописами користувався для своєї хроніки (Kronika polska, litewska, żmodska i wszystkiej Rusi) польський компілятор Стрийковський.

Про те, як нищилися літописи на Вкраїні, може свідчити той цікавий факт, що найповажніші й найвидатніші пам'ятки українського письменства передмонгольської доби (Ізборники Святослава, Слово о полку Игореві, галицько-волинський літопис, то що) знайдено було на Великорущині. Навіть пізніші українські тай білоруські літописи — київський супрасльський, литовський виданий Даниловичем, літопис Авраамки, знаходимо в збірниках укупі з літописами північної Русі.

Завважити треба, що літописи цього часу взагалі короткі, сухі і цілком не нагадують галицько-волинського, наприклад, літопису,