полон духа (на Сході), б) виявлення духа в визнанню своєї волі (Греція й Рим), в) піднесення своєї індивідуальної свободи до ідеї універсальної свободи (християнсько-германський світ). У кожного історичного народу ідея виявляється своїм властивим способом; почасти на цьому філософічному грунті зросло і російське слав'янофільство.
3) Позитивна школа, яка грунтується на погляді О. Конта; першим ступенем — на думку цієї школи — був теологічний спосіб людської думки, другим — метафізичний або абстрактний, третім — позитивний, що дознає за допомогою точних наукових методів закони, які нами керують; історично-культурний розвиток визначується законами не індивідуальної, а соціяльної психології; навіть вчинки геніїв залежать від впливу того, що їх оточує; таким шляхом Конт намагався підняти історію, властиво відділ соціології, на ступінь позитивної науки.
4) Гуманітарна система, творцем якої був Гердер. Кожний нарід, відповідно до своїх здібностей і зовнішніх умов, поривається досягти своєї мети розвитку; але, не вважаючи на всю ріжноманітність культур та форми людської природи, панують загальні для всіх риси гуманности, які через увесь час все більш і більш удосконалюються. Цю думку про зріст виявлення людности ще ширше, на підставі досліджень ріжноманітних явищ народнього життя, виявив Лотце в своїй книжці „Микрокосмъ, идеи естественной исторіи и исторіи человѣчества“
5) Економічний матеріялізм. Ця система була заснована й сформулована творцями наукового соціялізму і перш усього К. Марксом. Наступники цієї школи всю ріжноманітність явищ історичного процесу пояснюють, виходячи з аналізу економічних відносин та принціпу діялектичного розвитку, встановленого Гегелем. В громадській будові свого життя люди зустрічають необхідні, незалежні від їх волі обставини — продукційні відношення, які відповідають певному ступню розвитку їх матеріяльних продукційних сил. Сума цих продукційних відношень ставить економічну структуру громади, реальну основу, на якій стоїть юридичне та політичне прибудування. Таким чином, право, релігія та філософія, тоб-то усе ідеологічне прибудування, грунтується на економічній основі. Продукційні відношення не тільки з'являються основою економічного життя, не тільки з усіх боків впливають на його, але прямо утворюють його — тоб-то утворюють відповідні форми думки, віри, права, політики і всієї культури та руйнують всі ці форми, коли вони їм суперечать. Під продукційними відношеннями розуміється спосіб і межі задово-
