Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

препод. Никоном печерським було складене, на думку О. О. Шахматова, продовження найстаршого київського зводу. З печерського манастиря вийшли ті докори й вимови, які ми знаходимо в літопису проти Святополка, Святослава і Всеволода і на яких відбився політичний настрій і відношення до цих князів Антонія й Теодосія, а редакторство Никона доказується тим, що в літопису е достотні звістки про Тмутаракань, де він був заснував свій манастир, а потім повернувся до лаври, де й проживав на початку 70-х років. О. О. Шахматов реставрує ті статті, які увійшли до продовження зводу, складеного Никоном. Нарешті О. О. Шахматов переходить до вирішення питання про зміст найстаршого зводу 1039 року. До його складу увійшли оповідання про найдавніші події руської землі — про початок Київа, про Олега, про Ігоря, Ольгу, Святослава, Володимира, і все це ґрунтується головним чином на народніх переказах і тільки дещо на писаних джерелах (найбільше болгарських). Джерела найстаршого зводу були такі: 1) писані — болгарський літопис про війну Святослава з Болгарією і Візантією, запис про кн. Ольгу, запис про варягів мучеників, запис про кн. Володимира, грамота Володимира Десятинній церкві, запис про Бориса й Гліба; 2) народні перекази — історичні пісні й думи і прозаїчні оповідання — перекази про Кия, Щека, Хорива і Либедь, про Аскольда й Дира, про захоплення Київа Олегом, про похід його на Царгород, про смерть од змії, про вбивство Ігоря деревлянами, про похід Ольги й Святослава на деревлян, про війни Святослава, про суперечки між Святославичами, про бенкети Володимира; легенди про вбивство Бориса й Гліба і про будування церков (у Василеві і в Київі Десятинної); 3) спомини (про часи Ярослава Мудр.) самого літописця і сучасників самовидців, старожилих людей; 4) міркування самого літописця про варягів-Русь. Останній (19) розділ присвячений знов стародавньому новгородському зводові і ранішому од нього місцевому новгородському літописові; цей звід утворився із з'єднання цього місцевого літопису з текстом найстаршого київського зводу. Новгородський складач спочатку (до Ярослава Мудрого) широко скористувався найстарішим київським зводом, тільки доповнюючи його новгородськими подіями, а потім його скорочуючи. Першим новгородським записом було оповідання про хрещення Новгорода єпископом Йоакимом 6497 року. З особливими подробицями описано події 1015–1016 р., бо тоді новгородцям видано було Ярославом установчу грамоту на їх права й вольности, яка занесена була, на думку О. О. Шахматова, до новгородського літопису і звідтіля перенесена була до новгородського зводу XI ст. і зберігалася, як це видко з свідоцтва літопису, в Нов-