Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

городі, як святощі. Року 1017 новгородська влада на чолі з посадником і єпископом Йоакимом вписала Ярославову грамоту, або як її називали Ярославову правду, до літопису; тоді і утворився перший новгородський літопис. Новгородський звід складений 1050 року, коли було збудовано кам'яну церкву св. Софії, бо з цього часу з'являються точні хронологічні сучасні звістки, і перша з них торкається Софійської церкви, бо так з'явився при Софійському соборі й київський звід, який нарешті був зразком для новгородського зводу. О. О. Шахматов з'ясовує доповнення, поправки й замітки, що їх було внесено до тексту найстаршого зводу в Новгороді. Стародавній новгородський звід ліг в основу дальшого новгородського літописання. Сам О. О. Шахматов підводить висновки свого досліду про хід літописної справи в стародавній Русі в останньому 20-му розділі своєї розвідки. Він підкреслює, що наслідком його розвідки являється висновок про утворення в XI ст. трьох літописних зводів: 1) найстарішого київського, 2) давнього новгородського і 3) першого київо-печерського, що за ним пізніше з'явився ще другий. Але мало вияснено умови, при яких виникали самі літописи, про які взагалі треба сказати, що вони з'явилися раніш од зводів. На думку О. О. Шахматова, місцевого київського літопису до зводу 1039 р. зовсім не було; місцеві записи могли з'явитися з третьої чверти XI ст. Инакше ця справа велася в Новгороді, де з самого початку розвинулася ідея політичної незалежности і були помітні західні впливи; там під впливом грамот Ярослава з'явився новгородський літопис. Що до найстаршого київського зводу 1039 р., то зразком для нього (а не тільки одним з джерел) був болгарський літописний звід. Звістки про ранні часи (Ольгу, Святослава і т. и.) певні, бо складені не пізніш од 1039 р. Головним наслідком своїх студій О. О. Шахматов визнає реставрований ним текст цих трьох найстаріших зводів: A) найстарішого, який увійшов до складу першого київо-печерського 1073 р. (стор. 539–610), B) найстаршого новгородського 1050 р. з продовженням до 1079 р. (611–629 стор.). Що до тексту першого київо-печерського зводу, то у наборі одрізняється та частина його, що входила до найстаршого зводу, од тієї, яка належить до першого київо-печерського. Текст першого київо-печерського зводу реставровано головним чином за текстом Лаврентівського списку, але було взято на увагу і використано ще й инші списки, як Іпатський, Хлєбніковський, Радзивилівський, Новгородський перший, Синодальний і инші. Автор покликається для встановлення свого тексту на відповідні §§ своєї розвідки додаткових примітках до своєї праці. Транскрипція слів подається тая, в якій вони трапляються в пам'ятках