початком Русі. Виходить, що існували ті племена, з яких складалася Русь-Україна, й тоді, коли в Київі не було ще варязької скандинавської династії, хоч і були вже зносини з варягами-норманами, як це видко з опису варязького водяного шляху в „Повѣсти“. Навіть і вставка про візантійського імператора Михаїла теж належать до Київської Русі (стор. 17–18), і тільки далі вже вставлено оповідання про варязький початок Русі в Київі, яке не зв'язане з київським про трьох братів (17–21) і яке далі поповнюється оповіданнями про Аскольда й Дира — їх похід на греків, — про прихід Олега, про те, як убив він Аскольда й Дира — про його князювання й початок утворення ним київської держави (стор. 21–24). З приводу проходу угрів повз Київ, літописець оповідає про утворення угорської держави, про відносини її до волохів і слов'ян і про слов'янську грамоту Кирила й Методія (24–29). Широке оповідання дає „Повѣсть“ про похід Олега на греків і про умову його з греками, що її текст наводить вона достотно (29–41). Кінчиться оповідання про Олега легендою про його смерть од коня (стор. 41–46). Оповіданню про князювання наступника Олегового, Ігоря присвячено 15 сторінок (46–62); найбільшу частину займає тут оповідання про похід на греків і умову з ними. Далі йде оповідання про Ольгу, її помсту над деревлянами, внутрішню діяльність, подорож до Царгороду (62–76), про Святослава, його походи взагалі і до дунайської Болгарії і смерть (75–88), про його синів — Ярополка, Олега, Володимира (стор. 88–95), про самостійне князювання Володимира — про його поганство, походи, прийняття христіянства, смерть (стор. 95–167); про вбивство Святополком Бориса й Гліба (168–177), про князювання Ярослава Мудрого, де є окреме оповідання про початок київо-печерського манастиря (стор. 180–205); про князювання Із'яслава в Київі, з оповіданням про Теодосія й київо-печерський манастир (стор. 205–256), про князювання в Київі Всеволода, з оповіданням про перенесення мощів преп. Теодосія (стор. 158–275); про князювання Святополка в Київі, з оповіданням про любецький з'їзд (стор. 278–348), про початок князювання в Київі Володимира Мономаха (стор. 318–358).
Поруч з широкими оповіданнями ми бачимо усюди тут і короткі замітки про народження й смерть князів, про будування манастирів, церков і міст, про походи на сусідні народи, про небесні з'явища. Багацько звісток у „Повѣсти“ про печенігів, торків і особливо половців та землю половецьку.
Торкається літопис не самісінької військової й політичної, ба й просвітньої діяльности князів, стану церковного й манастирського.
