Сторінка:Багалій Д. І. Нарис української історіографії, т. I, Літописи, вип. 1.pdf/81

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Які-ж будуть головні окремі оповідання київського зводу?

1. Оповідання про шкляні очі, які ніби-то падали з неба в Ладозі. Автор його робить за себе таку вказівку: сказавши, що в цьому 1114 році було закладено кам'яну кріпость Ладогу, він до цього додає „Пришедшю ми в Ладогу, повѣдаша ми Ладожане (далі йде оповідання про шкляні очі), і далі — „Сему же ми ся дивлящю, рекома ми: се не дивно; и суть и еще мужи старии ходили за Югру и за Самоядь (і далі йде оповідання про тамошні хмари); і далі знов автор додає: „Сему же ми есть послухъ посадникъ Павелъ Ладожкый и вси Ладожане. Аще ли кто сему вѣры не иметь, да почтеть фронографа[1]. Та автор цього оповідання не був автором иншим оповідань літопису до 1130 року; це тільки вставка, яка нагадує нам оповідання Гуряти Роговича.

2) Окреме оповідання про Ізяслава Мстиславича (з 1146 по 1154 р.), написане його сучасником, прихильником і, мабуть, дружинником, бо за себе автор його каже: и рече (князь) слово то, акоже и переже слышахомъ: „не идеть мѣсто къ головѣ, но голова к мѣсту[2]. Але до цього оповідання додано багато вставок, як це докладно з'ясував К. Н. Бестужев-Рюмін[3]; він, одкидаючи ці вставки, реставрує оснівний текст літопису. Тут є такі звістки, котрі складено було прихильником не Із'яслава, а Ігоря і взагалі Ольговичів. Другі події, навпаки, немов записані у таборі Із'яслава. його дружинником; є й похвала Із'яславові — це все ніби уривки з його біографії. Є персональна вказівка автора на себе: оповівши за тії подарунки, які Святослав надіслав половцям, автор додає — „ихъ же мы преди написахомъ“ — а в дійсності раніше про них нічого не написано. Коли пише автор-киянин, то він достотно передає промови киян, послів Із'яславових; а за Ігоря було складено ніби житіє про страстотерпство, як про Із'яслава широке окреме оповідання. Звід київський і ростово-суздальський дають нерідко ріжні редакції і ріжні освітлення тих самих подій. Доказом того, що про Із'яслава було складено окрему повість, являються такі сторінки літопису, як, наприклад, оповідання про снем Ізяслава з братом його Ростиславом, про походи його в суздальську землю; але й тут трапляються суздальські звістки, як, наприклад, про січу під Луцьком Андрія Юрьєвича, якому висловлено високу похвалу.

3) Оповідання про вбивство Андрія Боголюбського[4]. Воно має навіть у літописі окремий заголовок — „Убѣение великаго князя Ан-

  1. Ibidem, стор. 199–200.
  2. Ibidem, стор. 305–306.
  3. О составѣ… стор. 79–105.
  4. Лѣт. по Ип. списку. Спб., 1871, стор. 304–103.