Сторінка:Багдановіч Максим. Вінок (Київ, 1929).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сліди білоруської народньої творчости. Отже, за останнє п'ятиріччя критика визначила Багдановіча, як художника-синтетика[1]. Поруч з цим визначенням жила й стара леґенда про Багдановіча, як про «співця чистої краси», леґенда, що повстала ще тоді, коли його треба було відрізнити від інших поетів-відродженістів. Леґенда, ця, що не має жодного ґрунту під собою, живе ще й досі: нещодавно Жилуновіч, закидаючи Багдановічеві те, що він уніс у білоруську літературу імпресіоністичні впливи та ідеологічний струмінь від тогочасної занепалої російської літератури, сказав про нього, що «він був сам по собі, а білоруська література сама по собі»[2].

Наприкінці другого періоду Інститут Білоруської Культури спромігся підготувати й здати до друку повну збірку творів М. Багдановіча. Закимщо вийшов I том за редакцією проф. І. Замоціна; він містить у собі вірші й художню прозу[3].

II

Біографія М. Багдановіча — не складна[4]. Батьки його — інтеліґенти, що вийшли з села. Учителю-

  1. Докладніше про критику Багдановічових творів у ст. А. Бабареки: «Максім Багдановіч у літературных ацэнках» — «Узвышша» 1927, № 2, 131—126.
  2. Працы акадэмічнае конфэрэнцыі па рэформе беларускага правапісу і азбукі. У Менску 1927, 373.
  3. Творы М. Багдановіча: вершы — апавяданьні — тэкст — варыянты — увагі. Пад рэд. проф. І. Замоціна, т. I, Менск 1927, XV+504.
  4. Основне джерело Багдановічевої біографії — рукописні «Матар'яли да біографії Максіма Адамовіча Багдановіча», що їх р. 1923-го передав Інбелкультові поетів батько й що їх почасти вже