Пісня співа, як вдовиного сина
Янка любов погубила;
там, де понуро схилилась калина,
бідного хлопця могила.
Навіть у казці про щастя та згоду
серце новин не почує.
Стиснуло горе дихання народу,
горе усюди панує.
Хвилі його розлилися, як море,
рідний наш край затопили…
Браття! Чи ми подолаєм це горе?
Браття! чи вистарчить сили?
