Ця сторінка вичитана
В СТАРОМУ САДУ
Розкішний сад, такий, як у Ватто:
ось біла статуя на п'єдесталі,
он ґрот, дзиґарки соняшні, а далі
фонтан… Цей сад росте вже років сто.
Стою я, марю про минулі дні
і книжечку нову в руках тримаю.
Замріявсь, розгорнув… і закриваю,
здивований, що в мене не Парні.
