Сторінка:Байки Леонида Глібова (Ляйпціґ, 1918).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Приставить хуру узялись.
 От троє разом запряглись,
 Смикнули — кат-ма ходу…
 Що́ за морока? Що́ робить?
 А й не велика бач-ся, штука, —
 Так Лебідь рветь-ся підлетіть,
Рак упираєть-ся, а Щука тягне в воду,
Хто винен з них, хто ні — судить не нам,
 Та тілько хура й досі там.

 

 
 
Лисиця й Осел.

— „Відкіль бредеш ти, голово лиха?“
Лисиця так мовля Ослові.