Сторінка:Байки Леонида Глібова (Ляйпціґ, 1918).pdf/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Пурхнув — та й був такий.

 За що́-ж, — хто-небудь попитає, —
 Зозуля Півня вихваляє?
 За те, що Півень годить їй
 Та потакати добре вміє:
 Рука, як кажуть, руку миє.

 

 
 
Лев та Миша.

 Старенька Миша горювала:
 Їй ніде, бідній, було жить,
Головоньки на старість прихилить;