Сторінка:Байки Леонида Глібова (Ляйпціґ, 1918).pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Собака й Кінь.

 Був на селі Квачан-собака,
 Кудлатий та товстий,
 Хвіст здоровенний, як ломака,
 І сам такий страшний.
Раз лежачи знічевя на травиці,
 У холодочку під кущем,
 Він розбалакався з Конем
Про те, про се, про всякії дурниці:
 А далі річ на те звернув,

 
 

Що він у господарстві — сила,
Не те, що́ Кінь або кобила,
 Усяк це може чув.
„Що́-ж, Коню, ти? попихач головатий…
Диковина тим возом торохтіть;
Велике діло борону тягати,
 Або снопи возить!